Спадкоємець Кернеса: хто може стати мером Харкова, й до чого тут Аваков, Медведчук та Ахметов
Ймовірність перемоги основних кандидатів на крісло мера Харкова сильно залежить від дати виборів. Тому, одна з інтриг першого пленарного тижня в парламенті буде полягати у тому, чи призначать нардепи голосування за харківського міського голову на березень 2021 року.
Через смерть міського голови Харкова Геннадія Кернеса 17 грудня управління містом за законом перейшло до рук секретаря міської ради Ігоря Терехова. Далі, згідно з нормами, Терехов мав надіслати до українського парламенту звернення з проханням призначити у Харкові нові вибори мера, що секретар міськради й зробив 31 грудня 2020 року.
Наразі дата виборів буде залежати від народних депутатів. Якщо голосування у Верховній Раді пройде 26 січня 2021 (на цей день призначене перше пленарне засідання нардепів у новому році), то вибори відбудуться 28 березня 2021 року. Так, згідно з новим Виборчим кодексом, вибори мають бути оголошеними не пізніше, ніж за 60 днів до їх проведення. В іншому випадку харківського міського голову оберуть вже 31 жовтня.
Серед претендентів на крісло мера Харкова експерти називають, насамперед людину з команди Кернеса – чинного секретаря міськради – Ігоря Терехова. За даними наших джерел, його кандидатура узгоджена Офісом президента та підтримується ще одним впливовим харків’янином – міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Така версія має право на існування, бо власний кандидат від "Слуги народу" на виборах мера майже гарантовано не переможе.
А 5 січня під час презентації своєї книги "2014. Миттєвості харківської весни" у Харкові, Аваков заявив, що буде особисто контролювати обстановку у місті. "Харків завжди був "ментовським" містом, як говорили. Тут єдиний кулак влади завжди був сильнішим від альтернативного кулака. Ніякі націоналісти, ніякі "бандюки", ніякі бічні авторитети не будуть тут нічого вирішувати та правити. Більш того, я буду цим займатися спеціально сам", – пояснив Арсен Борисович.
Про намір балотуватися на пост мера у своєму новорічному привітанні повідомив також відомий у місті політик Михайло Добкін. Він вже був мером Харкова у 2006 – 2010 роках, а також очолював Харківську обладміністрацію у 2010-2014 роках, тому має високу впізнаваність серед містян. Ймовірно, його буде підтримувати "Опозиційний блок", пов'язаний з Рінатом Ахметовим.
Наступний можливий кандидат Олександр Фельдман – досвідчений політик, з непоганим рейтингом у Харкові. Працював нардепом IV-VI та VIII-IX скликань. Починав політичну кар’єру як член партії "Батьківщина" (2005-2011), проте згодом перейшов до "Партії регіонів" (2011). Через його присутність свого часу у партії Юлії Тимошенко разом з Аваковим деякі аналітики не виключали, що його буде підтримувати чинний міністр внутрішніх справ. Втім, за інформацією наших джерел, Фельдман ймовірніше за все буде висуванцем від ОПЗЖ.
Наразі, головна інтрига полягає у тому, коли відбудуться вибори – 25 березня або 31 жовтня 2021 року? Для Фельдмана та Добкіна було б краще, щоб голосування пройшло якнайшвидше – їхні рейтинги дають підстави сподіватися на перемогу. А ось Терехову потрібен час на розкрутку та стійку асоціацію в очах містян його особи з популярним ексмером Харкова Геннадієм Кернесом.
Тепер все залежить від того, чи вдасться ОПЗЖ та нардепам, що пов’язані з Ринатом Ахметовим, протиснути вже у січні у залі Верховної Ради рішення про харківські вибори. Ймовірно, зробити це буде дуже важко, позаяк, керівник партії монобільшості в парламенті Олександр Корнієнко вже заявив, що нардепи не встигнуть процедурно ухвалити відповідний нормативний акт. "Вибори оголошуються за 60 днів – це кінець січня, до цього моменту у нас лише одна сесія, один пленарний тиждень, Можемо не встигнути пройти всі процедури", – заявив Корнієнко в інтерв'ю "РБК-Україна".
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.