Спадкоємець Кернеса: хто може стати мером Харкова, й до чого тут Аваков, Медведчук та Ахметов
Ймовірність перемоги основних кандидатів на крісло мера Харкова сильно залежить від дати виборів. Тому, одна з інтриг першого пленарного тижня в парламенті буде полягати у тому, чи призначать нардепи голосування за харківського міського голову на березень 2021 року.
Через смерть міського голови Харкова Геннадія Кернеса 17 грудня управління містом за законом перейшло до рук секретаря міської ради Ігоря Терехова. Далі, згідно з нормами, Терехов мав надіслати до українського парламенту звернення з проханням призначити у Харкові нові вибори мера, що секретар міськради й зробив 31 грудня 2020 року.
Наразі дата виборів буде залежати від народних депутатів. Якщо голосування у Верховній Раді пройде 26 січня 2021 (на цей день призначене перше пленарне засідання нардепів у новому році), то вибори відбудуться 28 березня 2021 року. Так, згідно з новим Виборчим кодексом, вибори мають бути оголошеними не пізніше, ніж за 60 днів до їх проведення. В іншому випадку харківського міського голову оберуть вже 31 жовтня.
Серед претендентів на крісло мера Харкова експерти називають, насамперед людину з команди Кернеса – чинного секретаря міськради – Ігоря Терехова. За даними наших джерел, його кандидатура узгоджена Офісом президента та підтримується ще одним впливовим харків’янином – міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Така версія має право на існування, бо власний кандидат від "Слуги народу" на виборах мера майже гарантовано не переможе.
А 5 січня під час презентації своєї книги "2014. Миттєвості харківської весни" у Харкові, Аваков заявив, що буде особисто контролювати обстановку у місті. "Харків завжди був "ментовським" містом, як говорили. Тут єдиний кулак влади завжди був сильнішим від альтернативного кулака. Ніякі націоналісти, ніякі "бандюки", ніякі бічні авторитети не будуть тут нічого вирішувати та правити. Більш того, я буду цим займатися спеціально сам", – пояснив Арсен Борисович.
Про намір балотуватися на пост мера у своєму новорічному привітанні повідомив також відомий у місті політик Михайло Добкін. Він вже був мером Харкова у 2006 – 2010 роках, а також очолював Харківську обладміністрацію у 2010-2014 роках, тому має високу впізнаваність серед містян. Ймовірно, його буде підтримувати "Опозиційний блок", пов'язаний з Рінатом Ахметовим.
Наступний можливий кандидат Олександр Фельдман – досвідчений політик, з непоганим рейтингом у Харкові. Працював нардепом IV-VI та VIII-IX скликань. Починав політичну кар’єру як член партії "Батьківщина" (2005-2011), проте згодом перейшов до "Партії регіонів" (2011). Через його присутність свого часу у партії Юлії Тимошенко разом з Аваковим деякі аналітики не виключали, що його буде підтримувати чинний міністр внутрішніх справ. Втім, за інформацією наших джерел, Фельдман ймовірніше за все буде висуванцем від ОПЗЖ.
Наразі, головна інтрига полягає у тому, коли відбудуться вибори – 25 березня або 31 жовтня 2021 року? Для Фельдмана та Добкіна було б краще, щоб голосування пройшло якнайшвидше – їхні рейтинги дають підстави сподіватися на перемогу. А ось Терехову потрібен час на розкрутку та стійку асоціацію в очах містян його особи з популярним ексмером Харкова Геннадієм Кернесом.
Тепер все залежить від того, чи вдасться ОПЗЖ та нардепам, що пов’язані з Ринатом Ахметовим, протиснути вже у січні у залі Верховної Ради рішення про харківські вибори. Ймовірно, зробити це буде дуже важко, позаяк, керівник партії монобільшості в парламенті Олександр Корнієнко вже заявив, що нардепи не встигнуть процедурно ухвалити відповідний нормативний акт. "Вибори оголошуються за 60 днів – це кінець січня, до цього моменту у нас лише одна сесія, один пленарний тиждень, Можемо не встигнути пройти всі процедури", – заявив Корнієнко в інтерв'ю "РБК-Україна".
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва продовжить домагатися реалізації своїх військових цілей саме на суші. Ця позиція Кремля свідчить про намір розширювати агресію та відкидати будь-які компроміси у переговорах.
Єврокомісар з питань зовнішньої політики заявив, що війна в Україні не може завершитися шляхом поступок Кремлю. Європа бачить єдиний вихід у справедливому вирішенні конфлікту, яке передбачає відповідальність Росії та гарантії безпеки для України.
Російська влада спростувала повідомлення ЗМІ про те, що переговори між Україною та Росією зазнали невдачі. Прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що інформація про провал є «неправдивою» і що процес триває, хоча сторони мають суттєві розбіжності.
Попри повідомлення про те, що Дональд Трамп переключив увагу на Іран, Кремль заявив: президент США не втратив інтересу до переговорів щодо України. Російська сторона наполягає, що готова до нового раунду, але дата й місце досі залишаються невизначеними.
Дональд Трамп виступив із заявою, яка стала несподіваним сигналом для міжнародної спільноти: він наголосив на важливості допомоги Україні у протистоянні з російською агресією.
Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що Росія реагує на переговори лише тоді, коли відчуває реальний тиск. За його словами, санкції, військова допомога та єдність союзників — це ключові інструменти, які змушують агресора рахуватися з позицією України та світу.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що сили оборони успішно зірвали стратегічну наступальну операцію Росії, заплановану на березень. Попри постійні атаки та штурми, масштаб протистояння виявився значно меншим, ніж очікувало російське командування.
Україна та США ведуть активні консультації щодо санкційної політики й безпекових гарантій, але частина проблем залишилася нерозв’язаною. Президент Володимир Зеленський заявив, що потрібна особиста зустріч із Дональдом Трампом, адже команди не можуть подолати застій у переговорах.
Мирна кампанія США щодо завершення війни Росії проти України опинилася у глухому куті. Президент Дональд Трамп втратив інтерес до переговорів, зосередившись на протистоянні з Іраном, що послабило санкційний тиск на Москву та поставило під загрозу постачання зброї Києву.
Кожна ракета, що летить на українські міста, — це не лише російська зброя, а й продукт міжнародної змови. Президент Володимир Зеленський заявив, що щонайменше 60 іноземних деталей потрапляють до Росії в обхід санкцій і стають частиною смертоносних ракет, які щодня атакують Україну.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва продовжить домагатися реалізації своїх військових цілей саме на суші. Ця позиція Кремля свідчить про намір розширювати агресію та відкидати будь-які компроміси у переговорах.
Єврокомісар з питань зовнішньої політики заявив, що війна в Україні не може завершитися шляхом поступок Кремлю. Європа бачить єдиний вихід у справедливому вирішенні конфлікту, яке передбачає відповідальність Росії та гарантії безпеки для України.
Російська влада спростувала повідомлення ЗМІ про те, що переговори між Україною та Росією зазнали невдачі. Прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що інформація про провал є «неправдивою» і що процес триває, хоча сторони мають суттєві розбіжності.
Попри повідомлення про те, що Дональд Трамп переключив увагу на Іран, Кремль заявив: президент США не втратив інтересу до переговорів щодо України. Російська сторона наполягає, що готова до нового раунду, але дата й місце досі залишаються невизначеними.