Спадкоємець Кернеса: хто може стати мером Харкова, й до чого тут Аваков, Медведчук та Ахметов
Ймовірність перемоги основних кандидатів на крісло мера Харкова сильно залежить від дати виборів. Тому, одна з інтриг першого пленарного тижня в парламенті буде полягати у тому, чи призначать нардепи голосування за харківського міського голову на березень 2021 року.
Через смерть міського голови Харкова Геннадія Кернеса 17 грудня управління містом за законом перейшло до рук секретаря міської ради Ігоря Терехова. Далі, згідно з нормами, Терехов мав надіслати до українського парламенту звернення з проханням призначити у Харкові нові вибори мера, що секретар міськради й зробив 31 грудня 2020 року.
Наразі дата виборів буде залежати від народних депутатів. Якщо голосування у Верховній Раді пройде 26 січня 2021 (на цей день призначене перше пленарне засідання нардепів у новому році), то вибори відбудуться 28 березня 2021 року. Так, згідно з новим Виборчим кодексом, вибори мають бути оголошеними не пізніше, ніж за 60 днів до їх проведення. В іншому випадку харківського міського голову оберуть вже 31 жовтня.
Серед претендентів на крісло мера Харкова експерти називають, насамперед людину з команди Кернеса – чинного секретаря міськради – Ігоря Терехова. За даними наших джерел, його кандидатура узгоджена Офісом президента та підтримується ще одним впливовим харків’янином – міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Така версія має право на існування, бо власний кандидат від "Слуги народу" на виборах мера майже гарантовано не переможе.
А 5 січня під час презентації своєї книги "2014. Миттєвості харківської весни" у Харкові, Аваков заявив, що буде особисто контролювати обстановку у місті. "Харків завжди був "ментовським" містом, як говорили. Тут єдиний кулак влади завжди був сильнішим від альтернативного кулака. Ніякі націоналісти, ніякі "бандюки", ніякі бічні авторитети не будуть тут нічого вирішувати та правити. Більш того, я буду цим займатися спеціально сам", – пояснив Арсен Борисович.
Про намір балотуватися на пост мера у своєму новорічному привітанні повідомив також відомий у місті політик Михайло Добкін. Він вже був мером Харкова у 2006 – 2010 роках, а також очолював Харківську обладміністрацію у 2010-2014 роках, тому має високу впізнаваність серед містян. Ймовірно, його буде підтримувати "Опозиційний блок", пов'язаний з Рінатом Ахметовим.
Наступний можливий кандидат Олександр Фельдман – досвідчений політик, з непоганим рейтингом у Харкові. Працював нардепом IV-VI та VIII-IX скликань. Починав політичну кар’єру як член партії "Батьківщина" (2005-2011), проте згодом перейшов до "Партії регіонів" (2011). Через його присутність свого часу у партії Юлії Тимошенко разом з Аваковим деякі аналітики не виключали, що його буде підтримувати чинний міністр внутрішніх справ. Втім, за інформацією наших джерел, Фельдман ймовірніше за все буде висуванцем від ОПЗЖ.
Наразі, головна інтрига полягає у тому, коли відбудуться вибори – 25 березня або 31 жовтня 2021 року? Для Фельдмана та Добкіна було б краще, щоб голосування пройшло якнайшвидше – їхні рейтинги дають підстави сподіватися на перемогу. А ось Терехову потрібен час на розкрутку та стійку асоціацію в очах містян його особи з популярним ексмером Харкова Геннадієм Кернесом.
Тепер все залежить від того, чи вдасться ОПЗЖ та нардепам, що пов’язані з Ринатом Ахметовим, протиснути вже у січні у залі Верховної Ради рішення про харківські вибори. Ймовірно, зробити це буде дуже важко, позаяк, керівник партії монобільшості в парламенті Олександр Корнієнко вже заявив, що нардепи не встигнуть процедурно ухвалити відповідний нормативний акт. "Вибори оголошуються за 60 днів – це кінець січня, до цього моменту у нас лише одна сесія, один пленарний тиждень, Можемо не встигнути пройти всі процедури", – заявив Корнієнко в інтерв'ю "РБК-Україна".
ПолітикаГлава ОП заявив, що російські спецслужби неодноразово планували замахи, і лише за останні два роки українська контррозвідка зірвала понад 15 таких операцій.
ПолітикаГлава Офісу президента заявив, що Україна продовжує тримати оборону, а загрози Москви — це лише спроба залякати, тоді як реальні плани агресора зводяться до масованих атак ракетами та дронами.
ПолітикаРадник Федорова пояснив, що атака була спрямована на виснаження української ППО та створення хаосу серед цивільного населення, але оборона України довела свою ефективність.
ПолітикаПрезидентка Єврокомісії назвала удари варварськими та пообіцяла, що ЄС посилить підтримку Києва, аби допомогти українцям вистояти у найважчі часи.
ПолітикаГолова Держдепу США заявив, що українська армія довела свою здатність протистояти російській агресії, а її стійкість стала прикладом для всього світу.
ПолітикаУкраїнський дипломат заявив, що квиток до Гааги забезпечений, а міжнародна спільнота готова притягнути Кремль до відповідальності за злочини війни, які вже нараховують тисячі жертв.
ПолітикаКанцлер Німеччини заявив, що останні масовані удари по Україні доводять небажання Кремля йти на мир, тоді як Київ та його партнери готові до справедливих домовленостей.
ПолітикаДо редакції АСПІ потрапили матеріали щодо діяльності ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ЗТМК) — стратегічного підприємства України, яке є єдиним у Європі виробником титанової губки.
ПолітикаГлава ОП заявив, що Москва використовує тему ядерної зброї як інструмент залякування, але реальних планів застосування немає, адже наслідки були б катастрофічними для самої Росії.
ПолітикаЕксміністр оборони РФ заявив, що мир можливий лише після виконання російських вимог, які фактично означають капітуляцію, тоді як Київ наголошує на непорушності суверенітету та територіальної цілісності.
ПолітикаГлава ОП заявив, що російські спецслужби неодноразово планували замахи, і лише за останні два роки українська контррозвідка зірвала понад 15 таких операцій.
ПолітикаГлава Офісу президента заявив, що Україна продовжує тримати оборону, а загрози Москви — це лише спроба залякати, тоді як реальні плани агресора зводяться до масованих атак ракетами та дронами.
ПолітикаРадник Федорова пояснив, що атака була спрямована на виснаження української ППО та створення хаосу серед цивільного населення, але оборона України довела свою ефективність.
ПолітикаПрезидентка Єврокомісії назвала удари варварськими та пообіцяла, що ЄС посилить підтримку Києва, аби допомогти українцям вистояти у найважчі часи.