Спікер Джонсон заявив, що не боїться відставки після голосування за допомогу Україні
Після того, як Палата представників ухвалила чотири законопроєкти про допомогу іноземним державам, спікер Майк Джонсон сказав, що він не говорив з лідером демократичної меншості Хакімом Джеффрісом про свої карʼєрні перспективи.
Це стосується ситуації, якщо його колеги вирішать спробувати усунути його з посади. Коментуючи голосування за допомогу Україні, Джонсон сказав, що він зробив те, що вважає правильним, про це повідоммло CNN. Спікер Палати представників заявив, що "світ дестабілізований", наголосивши на важливості прийняття законопроєктів у "небезпечний час".
Джонсон вважає, він все ще буде спікером у листопаді. Політик повідомив, що він не спілкувався ні з ким із своїх "недоброзичливців" у суботу, 20 квітня. "Я не ходжу по цій будівлі, хвилюючись, що можу отримати про пропозицію про звільнення. Я маю виконувати свою роботу...Я зробив тут те, що я вважаю правильним, щоб дозволити Палаті виконувати свою роботу", – сказав він.
Кілька законодавців, які підтримали пакети допомоги, заявили, що їхнє ставлення до спікера Майка Джонсона як до лідера змінилося після того, як він висунув на розгляд законопроєкти, незважаючи на загрозу його подальшому перебуванню на посаді. "Він завжди казав, що він за Україну, і я завжди йому вірив. Я думаю, він просто дійшов висновку, що ми не можемо більше чекати. Йому повідомили, що ми повинні зробити це в квітні, інакше з Україною трапляться погані речі", – сказав представник Республіканської партії Дон Бейкон із Небраски.
"Стара приказка говорить, що ніколи не пізно вчинити правильно. Ми перевірили це", – зазначив конгресмен від Демократичної партії Майк Квіглі з Іллінойсу.
Водночас Томас Массі, республіканець від штату Кентуккі, заявив, що Джонсону дають можливість піти у відставку – на його думку, зрештою це відбудеться, хоч спікер і наполягав, що він не піде з посади.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.