Спікер Джонсон заявив, що не боїться відставки після голосування за допомогу Україні
Після того, як Палата представників ухвалила чотири законопроєкти про допомогу іноземним державам, спікер Майк Джонсон сказав, що він не говорив з лідером демократичної меншості Хакімом Джеффрісом про свої карʼєрні перспективи.
Це стосується ситуації, якщо його колеги вирішать спробувати усунути його з посади. Коментуючи голосування за допомогу Україні, Джонсон сказав, що він зробив те, що вважає правильним, про це повідоммло CNN. Спікер Палати представників заявив, що "світ дестабілізований", наголосивши на важливості прийняття законопроєктів у "небезпечний час".
Джонсон вважає, він все ще буде спікером у листопаді. Політик повідомив, що він не спілкувався ні з ким із своїх "недоброзичливців" у суботу, 20 квітня. "Я не ходжу по цій будівлі, хвилюючись, що можу отримати про пропозицію про звільнення. Я маю виконувати свою роботу...Я зробив тут те, що я вважаю правильним, щоб дозволити Палаті виконувати свою роботу", – сказав він.
Кілька законодавців, які підтримали пакети допомоги, заявили, що їхнє ставлення до спікера Майка Джонсона як до лідера змінилося після того, як він висунув на розгляд законопроєкти, незважаючи на загрозу його подальшому перебуванню на посаді. "Він завжди казав, що він за Україну, і я завжди йому вірив. Я думаю, він просто дійшов висновку, що ми не можемо більше чекати. Йому повідомили, що ми повинні зробити це в квітні, інакше з Україною трапляться погані речі", – сказав представник Республіканської партії Дон Бейкон із Небраски.
"Стара приказка говорить, що ніколи не пізно вчинити правильно. Ми перевірили це", – зазначив конгресмен від Демократичної партії Майк Квіглі з Іллінойсу.
Водночас Томас Массі, республіканець від штату Кентуккі, заявив, що Джонсону дають можливість піти у відставку – на його думку, зрештою це відбудеться, хоч спікер і наполягав, що він не піде з посади.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.