Спікер Джонсон заявив, що не боїться відставки після голосування за допомогу Україні
Після того, як Палата представників ухвалила чотири законопроєкти про допомогу іноземним державам, спікер Майк Джонсон сказав, що він не говорив з лідером демократичної меншості Хакімом Джеффрісом про свої карʼєрні перспективи.
Це стосується ситуації, якщо його колеги вирішать спробувати усунути його з посади. Коментуючи голосування за допомогу Україні, Джонсон сказав, що він зробив те, що вважає правильним, про це повідоммло CNN. Спікер Палати представників заявив, що "світ дестабілізований", наголосивши на важливості прийняття законопроєктів у "небезпечний час".
Джонсон вважає, він все ще буде спікером у листопаді. Політик повідомив, що він не спілкувався ні з ким із своїх "недоброзичливців" у суботу, 20 квітня. "Я не ходжу по цій будівлі, хвилюючись, що можу отримати про пропозицію про звільнення. Я маю виконувати свою роботу...Я зробив тут те, що я вважаю правильним, щоб дозволити Палаті виконувати свою роботу", – сказав він.
Кілька законодавців, які підтримали пакети допомоги, заявили, що їхнє ставлення до спікера Майка Джонсона як до лідера змінилося після того, як він висунув на розгляд законопроєкти, незважаючи на загрозу його подальшому перебуванню на посаді. "Він завжди казав, що він за Україну, і я завжди йому вірив. Я думаю, він просто дійшов висновку, що ми не можемо більше чекати. Йому повідомили, що ми повинні зробити це в квітні, інакше з Україною трапляться погані речі", – сказав представник Республіканської партії Дон Бейкон із Небраски.
"Стара приказка говорить, що ніколи не пізно вчинити правильно. Ми перевірили це", – зазначив конгресмен від Демократичної партії Майк Квіглі з Іллінойсу.
Водночас Томас Массі, республіканець від штату Кентуккі, заявив, що Джонсону дають можливість піти у відставку – на його думку, зрештою це відбудеться, хоч спікер і наполягав, що він не піде з посади.
Російські окупаційні війська посилюють тиск на українські позиції на Слобожанському напрямку та намагаються створити так звану "буферну зону" в Харківській і Сумській областях. Втім, українські захисники знають плани противника та ефективно їм протидіють.
Росія перенесла терміни повного захоплення Донбасу на квітень 2026 року, однак і цей дедлайн виглядає не більш реалістичним, ніж усі попередні. За нинішніх темпів просування російських військ реалізація таких планів можлива хіба що не раніше середини 2027 року.
Президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова заявив, що представники України в США працюють над документами, які потрібні для закінчення війни.
Нині робота української енергосистеми тримається майже повністю на трьох АЕС - Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій. Про це в етері КИЇВ24 розповіла нардеп Вікторія Войціцька, секретарка Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
В Україні 18 січня продовжувалися відновлювальні роботи після російських обстрілів енергетики, нові ворожі удари відбуваються щоночі. Через складну ситуацію ремонти ведуться цілодобово, також реалізовуються рішення для збільшення імпорту електрики.
У відеозверненні президент Володимир Зеленський попередив, що Росія вже провела розвідку для ударів по нашій інфраструктурі та АЕС.
Резерви Росії майже за чотири роки повномасштабної війни проти України практично вичерпалися. Водночас доходи РФ від продажу нафти та газу у 2025 році впали до п'ятирічного мінімуму і принесли на чверть менше грошей, аніж роком раніше.
Президент Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з керівником ГУР Олегом Іващенком заявив, що Росія готується до подальших ударів по українській енергетиці та інфраструктурі, включно з об'єктами, що обслуговують атомні станції.
Російська Федерація розглядає варіанти удару по підстанціях АЕС, щоб змусити Україну підписати капітуляційні вимоги щодо закінчення війни. У планах Кремля - тотально залишити українців без світла і тепла.
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні розповів про селекторну нараду щодо надзвичайної ситуації в енергетиці.
Російські окупаційні війська посилюють тиск на українські позиції на Слобожанському напрямку та намагаються створити так звану "буферну зону" в Харківській і Сумській областях. Втім, українські захисники знають плани противника та ефективно їм протидіють.
Росія перенесла терміни повного захоплення Донбасу на квітень 2026 року, однак і цей дедлайн виглядає не більш реалістичним, ніж усі попередні. За нинішніх темпів просування російських військ реалізація таких планів можлива хіба що не раніше середини 2027 року.
Президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова заявив, що представники України в США працюють над документами, які потрібні для закінчення війни.
Нині робота української енергосистеми тримається майже повністю на трьох АЕС - Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій. Про це в етері КИЇВ24 розповіла нардеп Вікторія Войціцька, секретарка Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.