Справа Шеремета: Геращенко розповів про початок експертизи білоруських плівок
Заступник очільника Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко пояснив, що оскільки вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета відбулося на території України, виключно Україна і проводитиме слідство.
Резонансний аудіозапис, з якого стало відомо, що білоруські спецслужби могли планувати фізичну ліквідацію деяких політичних емігрантів в Європі, в тому числі і журналіста Павла Шеремета, передали на експертизу, результат буде відомий за кілька тижнів, можливо, за місяць. Про це в ефірі Громадського радіо заявив заступник очільника Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко. За словами політика, експертизу голосів проводять українські фахівці з фоноскопічних експертиз. Експертизи потребують часу, це складна технічна та експертно-розумова робота.
Геращенко нагадав, що оскільки вбивство журналіста Шеремета відбулося на території України, тому це справа, яку веде виключно Україна, інші країни в цьому участі не братимуть, лише можуть допомагати з доброї волі. Однак Геращенко має сумнів, що Білорусь допомагатиме у розслідуванні. Нині узгоджують дату, коли українські слідчі зможуть провести допит особи, яка опублікувала докази, щоб встановити більше обставин, як саме робили ці записи.
Нагадаємо, 4 січня були оприлюднені сенсаційні записи розмов представників білоруських спецслужб 2012 року, в яких йшлося про планування вбивства журналіста Павла Шеремета. Чи змінять нові дані стратегію розслідування злочину українським МВС, проаналізувало ASPI news.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.