Справа Шеремета: Геращенко розповів про початок експертизи білоруських плівок
Заступник очільника Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко пояснив, що оскільки вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета відбулося на території України, виключно Україна і проводитиме слідство.
Резонансний аудіозапис, з якого стало відомо, що білоруські спецслужби могли планувати фізичну ліквідацію деяких політичних емігрантів в Європі, в тому числі і журналіста Павла Шеремета, передали на експертизу, результат буде відомий за кілька тижнів, можливо, за місяць. Про це в ефірі Громадського радіо заявив заступник очільника Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко. За словами політика, експертизу голосів проводять українські фахівці з фоноскопічних експертиз. Експертизи потребують часу, це складна технічна та експертно-розумова робота.
Геращенко нагадав, що оскільки вбивство журналіста Шеремета відбулося на території України, тому це справа, яку веде виключно Україна, інші країни в цьому участі не братимуть, лише можуть допомагати з доброї волі. Однак Геращенко має сумнів, що Білорусь допомагатиме у розслідуванні. Нині узгоджують дату, коли українські слідчі зможуть провести допит особи, яка опублікувала докази, щоб встановити більше обставин, як саме робили ці записи.
Нагадаємо, 4 січня були оприлюднені сенсаційні записи розмов представників білоруських спецслужб 2012 року, в яких йшлося про планування вбивства журналіста Павла Шеремета. Чи змінять нові дані стратегію розслідування злочину українським МВС, проаналізувало ASPI news.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.