Справа Шеремета: Геращенко розповів про початок експертизи білоруських плівок
Заступник очільника Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко пояснив, що оскільки вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета відбулося на території України, виключно Україна і проводитиме слідство.
Резонансний аудіозапис, з якого стало відомо, що білоруські спецслужби могли планувати фізичну ліквідацію деяких політичних емігрантів в Європі, в тому числі і журналіста Павла Шеремета, передали на експертизу, результат буде відомий за кілька тижнів, можливо, за місяць. Про це в ефірі Громадського радіо заявив заступник очільника Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко. За словами політика, експертизу голосів проводять українські фахівці з фоноскопічних експертиз. Експертизи потребують часу, це складна технічна та експертно-розумова робота.
Геращенко нагадав, що оскільки вбивство журналіста Шеремета відбулося на території України, тому це справа, яку веде виключно Україна, інші країни в цьому участі не братимуть, лише можуть допомагати з доброї волі. Однак Геращенко має сумнів, що Білорусь допомагатиме у розслідуванні. Нині узгоджують дату, коли українські слідчі зможуть провести допит особи, яка опублікувала докази, щоб встановити більше обставин, як саме робили ці записи.
Нагадаємо, 4 січня були оприлюднені сенсаційні записи розмов представників білоруських спецслужб 2012 року, в яких йшлося про планування вбивства журналіста Павла Шеремета. Чи змінять нові дані стратегію розслідування злочину українським МВС, проаналізувало ASPI news.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.