Справа Шеремета: Геращенко розповів про початок експертизи білоруських плівок
Заступник очільника Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко пояснив, що оскільки вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета відбулося на території України, виключно Україна і проводитиме слідство.
Резонансний аудіозапис, з якого стало відомо, що білоруські спецслужби могли планувати фізичну ліквідацію деяких політичних емігрантів в Європі, в тому числі і журналіста Павла Шеремета, передали на експертизу, результат буде відомий за кілька тижнів, можливо, за місяць. Про це в ефірі Громадського радіо заявив заступник очільника Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко. За словами політика, експертизу голосів проводять українські фахівці з фоноскопічних експертиз. Експертизи потребують часу, це складна технічна та експертно-розумова робота.
Геращенко нагадав, що оскільки вбивство журналіста Шеремета відбулося на території України, тому це справа, яку веде виключно Україна, інші країни в цьому участі не братимуть, лише можуть допомагати з доброї волі. Однак Геращенко має сумнів, що Білорусь допомагатиме у розслідуванні. Нині узгоджують дату, коли українські слідчі зможуть провести допит особи, яка опублікувала докази, щоб встановити більше обставин, як саме робили ці записи.
Нагадаємо, 4 січня були оприлюднені сенсаційні записи розмов представників білоруських спецслужб 2012 року, в яких йшлося про планування вбивства журналіста Павла Шеремета. Чи змінять нові дані стратегію розслідування злочину українським МВС, проаналізувало ASPI news.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.