Слід Лукашенка у вбивстві Шеремета, – чи знімуть підозри з Андрія "Ріфмастера" Антоненка
Вчора, 4 січня, були оприлюднені сенсаційні записи розмов представників білоруських спецслужб 2012 року, в яких йшлося про планування вбивства журналіста Павла Шеремета. Чи змінять нові дані стратегію розслідування злочину українським МВС, розбиралося ASPI news.
Нагадаємо, Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва – автомобіль, яким він керував, був підірваний вибухівкою. Розслідування по гарячих слідах нічого не дало і стало нагадувати класичну справу, яку ніколи вже не розв’яжуть. Після обрання президентом країни Володимира Зеленського, весною 2019 року, справу знову актуалізували, бо новий глава держави визначив її як пріоритетну. І вже 12 грудня 2019-го (минуло майже 3,5 роки з дня вбивства) міністр внутрішніх справ Арсен Аваков проводить брифінг, на якому були присутні тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка та президент Зеленський. Усі троє чиновників фактично оголосили підозрюваних винними ще до відповідного рішення суду.
А увечері 13 грудня Печерський районний суд заарештував трьох підозрюваних у вбивстві Шеремета. Лікарку-педіатра, волонтерку Юлію Кузьменко звинуватили у закладанні та приведенні у дію вибухівки під авто журналіста. Музиканта та сержанта Сил спеціальних операцій Андрія "Ріфмастера" Антоненка слідство вважає організатором злочину. Військову медсестру Яну Дугарь розглядали співучасницею вбивства – вона нібито фотографувала відеокамери біля будинку Шеремета за кілька днів до вбивства. Зазначимо, що суд досі розглядає цю справу. Антоненко досі перебуває під вартою, а інші підозрювані обмежені менш суровими запобіжними заходами.
Білоруський вектор
4 січня 2021 року європейське видання EUobserver опублікувало запис розмови 11 квітня 2012 року. На плівці людина, голос якої схожий на Вадима Зайцева (голова КДБ Білорусі у 2008-2012 роках), спілкується з двома особами на тему вбивству політичних опонентів президента Білорусі Олександра Лукашенка за кордоном – Олега Алкаєва (екскерівник мінського СІЗО №1), Володимира Бородача (екскомандира бригади спецназу), В'ячеслава Дудкіна (колишнього в.о. начальника відділу боротьби з корупцією) та журналіста Павла Шеремета. Зокрема, ексголова КДБ пропонує прибрати журналіста за допомогою вибухівки, щоб "ані рук, ані ніг цього щура зібрати було не можна".
Запис EUobserver надав ексзаступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу МВС Білорусі "Алмаз" Ігор Макар, котрий ще з 2006 року перебуває у політичній еміграції. Він також заявив, що готовий свідчити в суді, що запис є справжнім. Правдивість цієї плівки також підтвердили фахівці НАТО.
Режим Лукашенка вже був звинувачений у фізичному знищенні політичних опонентів. А у 2019 році ексспівробітник СОБР (спеціального загону швидкого реагування внутрішніх військ МВС Білорусі, який називали "ескадроном смерті") Юрій Гаравський в інтерв'ю DW розповів, як у 1999-му брав участь у викраденнях і вбивствах ексміністра внутрішніх справ Юрія Захаренка, ексглави Центрвиборчкому Віктора Гончара та бізнесмена Анатолія Красовського.
Втім, попри наявність запису з планами вбивства Шеремета, деякі експерти мають сумнів, що у 2016 році саме за наказом Лукашенка було вбито білоруського журналіста у Києві. Бо ситуація для президента Білорусі у 2012 році була зовсім відмінною від його становища у 2016-му. Так, майже 9 років назад Лукашенко знаходився під жорсткими західними санкціями. Взимку 2012-го у відповідь на новий пакет європейських обмежень з Мінську були вислані посли ЄС та Польщі, а інші дипломати європейських держав у знак протесту та солідарності з колегами самі полишили столицю Білорусі.
А у 2016 році Лукашенко був господарем переговорного майданчика у Мінську між Україною та Росією щодо припинення війни на Донбасі. Коли у лютому 2015 року до столиці Білорусі завітали не лише президент України Петро Порошенко та глава РФ Володимир Путін, але й канцлер Німеччини Ангела Меркель та тодішній очільник Франції Франсуа Олланд, Лукашенко мав вельми задоволений вигляд. Білоруський президент почав гратися у "зближення з ЄС", внутрішню "лібералізацію" та "білорусизацію". Ймовірно, такий зовнішньополітичний розклад не дуже б відповідав планам ліквідації політичних ворогів та ще й в інших країнах.
Кремлівський інтерес
"Хто найбільш ймовірний ініціатор і виконавець запису, де обговорюються плани вбивства Шеремета? На 90% – ФСБ РФ, яка тримає під організаційним і технічним контролем спецслужби Білорусі. Мета цих записів - збір компрометуючих матеріали на керівництво країни. Може колись стане в пригоді, – написав у Facebook відомий український політичний блогер Олег Шарп. – Чому цей запис опублікували лише зараз? Лукашенко став "кульгавою качкою" не тільки для Заходу, але й для Кремля. Де усвідомили, що довго той на багнетах при владі не протримається, а тому краще почати його поступово "зливати" зараз, поки токсичність диктатора остаточно не екстраполювалися на Москву, а протести не нарощували русофобські настрої білорусів. Умовна Тихановська особливої небезпеки для Путіна наразі не представляє – домовляться".
Якщо Лукашенку було не вигідно ліквідувати Шеремета у 2016 році, то постає питання, хто ж тоді був ймовірним замовником та організатором злочину? В разі правдивості версії Шарпа про причетність до плівок ФСБ РФ, є сенс пригадати, як розвивалися російсько-білоруські відносини у 2016 році. А взаємини держав тоді були напружені. На тлі підготовки до зближення з Заходом Лукашенко відзначився декількома різкими антиросійськими заявами через складні переговори між Москвою та Мінськом щодо цін на російські енергоносії. Так, зокрема, 21 квітня 2016 року під час щорічного послання до народу та парламенту президент РБ заявив, що на Заході ставляться до білорусів більш доброзичливо, ніж в Росії, пропонуючи конструктивну співпрацю і вважаючи республіку "опорою безпеки в регіоні".
Чи могли російські спецслужби, користуючись білоруськими записами 2012 року, організувати в Києві підрив авто Павла Шеремета? Риторичне питання. Нагадаємо, що 23 березня 2017 року в центрі української столиці серед білого дня був розстріляний ексдепутат Держдуми РФ Денис Вороненков, котрий був свідком ГПУ у справі про зраду колишнього президента Віктора Януковича. Нагадаємо, росіянин виїхав з РФ восени 2016 року та невдовзі отримав українське громадянство.
Втім, поки що заступник Авакова Антон Геращенко 4 січня на питання телеканалу "Прямий" щодо подальшої долі чинних підозрюваних у справі Шеремета – Антоненка, Кузьменко та Дугарь – заявив, що "нова інформація стосується питання, хто був можливим замовником вбивства Шеремета та жодним чином не стосується того, хто був виконавцем".
"Якщо автентичність запису підтвердиться, вектор розслідування набуває міжнародного характеру і розгортається на 180 градусів від тих людей, кого президент Володимир Зеленський разом з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим "призначили" вбивцями. Тому наразі завдано вагомого удару по репутації Зеленського та Авакова. Вони будуть намагатися максимально дотримуватися своєї лінії, але продовжувати дії, спрямовані на те, щоб спустити цю справу на "гальмах", – підсумував Олег Шарп.
Кремль закликав Київ терміново ухвалити відповідальне рішення щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні, наголошуючи, що відкладати переговори "небезпечно". У Кремлі також заявляють, що подальші воєнні дії України є безглуздими та можуть погіршити ситуацію для України.
Україна позитивно ставиться до будь-якої реалістичної пропозиції президента США Дональда Трампа щодо мирного плану.
Дональд Трамп в інтерв'ю Fox News заявив, що Україна втратить контрольовані частини Донбасу найближчим часом. Він також зазначив, що росіян зупинять у разі нападу на країни Балтії.
Президент США Дональд Трамп у подкасті ведучого Fox News Браяна Кілміда дав Україні час до наступного четверга, 27 листопада, аби погодитись на запропонований американською стороною "мирний план".
Президент України Володимир Зеленський звернувся із серйозним закликом до усього світу. Глава держави просить не забувати про Україну та українців, і бути на нашій стороні.
Україна потенційно опинилася перед дуже важким вибором – або "складні 28 пунктів" запропонованої "мирної угоди" або потенційна втрата ключового партнера. Про це йшлося у відеозверненні президента Володимира Зеленського.
На Зеленського чинять тиск, щоб він ухвалив мирний план, розроблений спецпосланцем США Стівом Віткоффом і його російським колегою Кирилом Дмитрієвим. Повідомляється, що Дональд Трамп цей план схвалив.
Припинення війни в Україні є одним з пріоритетів зовнішньої політики США. Про це заявив старший радник президента США з політичних питань Стівен Міллер.
Якщо повідомлення про заплановану мирну угоду між Сполученими Штатами та Росією є правдивими, Україна чи європейські країни, які її підтримують, не можуть прийняти мирні умови.
Держсекретар США Марко Рубіо прокоментував "мирний план" США щодо війни в Україні, заявивши, що США розробляють пропозиції з урахуванням позицій обох сторін.
Кремль закликав Київ терміново ухвалити відповідальне рішення щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні, наголошуючи, що відкладати переговори "небезпечно". У Кремлі також заявляють, що подальші воєнні дії України є безглуздими та можуть погіршити ситуацію для України.
Україна позитивно ставиться до будь-якої реалістичної пропозиції президента США Дональда Трампа щодо мирного плану.
Дональд Трамп в інтерв'ю Fox News заявив, що Україна втратить контрольовані частини Донбасу найближчим часом. Він також зазначив, що росіян зупинять у разі нападу на країни Балтії.
Президент США Дональд Трамп у подкасті ведучого Fox News Браяна Кілміда дав Україні час до наступного четверга, 27 листопада, аби погодитись на запропонований американською стороною "мирний план".