Справа Шеремета: стало відомо, коли Кузьменко вручать обвинувальний акт
Адвокат Юлії Кузьменко повідомив, що захисники Юлії Кузьменко очікують найближчими днями початок розгляду справи щодо вбивства Павла Шеремета по суті.
Дитячій хірургині Юлії Кузьменко, яка є підозрюваною у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, у вівторок, 18 серпня, буде вручено обвинувальний акт. Про це написав на своїй сторінці у Facebook адвокат Тарас Безпалий. "18 серпня 2020 року о 14:00 Юлії Кузьменко буде вручено обвинувальний акт, який фактично є моментом завершення досудового розслідування", - повідомив Безпалий. Адвокат також зазначив, що 19 серпня прокурори мають намір передати зазначений документ до Шевченківського райсуду. Згідно з КПК України, суд протягом п'яти днів з дати отримання обвинувального акту, має призначити справу до розгляду. Безпалов додав, що захисники очікують найближчими днями початок розгляду справи щодо вбивства Павла Шеремета по суті.
ASPI news писало, що Юлію Кузьменко відпустили з-під варти під цілодобовий домашній арешт. Своїм рішення суд частково задовольнив клопотання захисту, який просив скасувати арешт Кузьменко. Як повідомляло ASPI news, 12 грудня 2019 року відбувся брифінг міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і заступника голови Національної поліції - начальника кримінальної поліції Євгена Коваля щодо розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Під час брифінгу Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.
ПолітикаУкраїна готова боротися з Росією далі, якщо можливості підписати хорошу угоду про завершення війни не буде.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що звільнив Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента не через справу "Мідас".
ПолітикаРосійські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
ПолітикаЗа чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.
ПолітикаВтрати Росії в особовому сладі з початку повномасштабної війни в Україні становлять 1,3 мільйона військових. Про це заявив на брифінгу посадовець НАТО, повідомило DW.
ПолітикаГоловнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський провів робочу нараду з командирами підрозділів ДШВ та штурмових полків щодо оперативної обстановки в Запорізькій і Дніпропетровській областях. Про це повідомив у пресслужбі Генштабу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив президенту Франції Еммануелю Макрону, що з росіянами треба вибудовувати не просто діалог, а чинити на них тиск.
ПолітикаГенсек НАТО Марк Рютте після візиту в Київ, який відбувся 3 лютого, переконався в незламності України. Він заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін намагається зламати сусідню країну, проте зробити це йому не вдасться.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Україна зробить усе, щоб бути технічно готовою до вступу в Європейський Союз до 2027-го року. Він також наголосив, що хоче отримати конкретну дату, коли наша країна зможе приєднатися до союзу.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заперечив можливість приїзду до Росії задля проведення там мирних перемовин. Причина відмови – це те, що РФ є агресором, і саме Москва розв'язала повномасштабну неспровоковану війну.
ПолітикаУкраїна готова боротися з Росією далі, якщо можливості підписати хорошу угоду про завершення війни не буде.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що звільнив Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента не через справу "Мідас".
ПолітикаРосійські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
ПолітикаЗа чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.