Сприятиме інтеграції: Зеленський оцінив значення саміту Україна-ЄС
Президент Володимир Зеленський сподівається, що саміт Україна-ЄС буде сприяти більшій інтеграції України в європейське співтовариство. Обговорення подальших перспектив нібито допоможе стати членом організації.
Керівник держави радий вітати голови Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйен і президента Європейської ради Шарля Мішеля в Україні. Про це 12 жовтня він повідомив у "Твіттері".
Він висловив сподівання, що Київ ще більше інтегрується з ЄС. Наразі відповідні процеси тривають та вимагають додаткових зусиль для реалізації.
Раніше президент України, президент Європейської ради Шарль Мішель і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн почали засідання XXIII саміту Україна – ЄС. Захід відбувається на території української столиці. Представники вже погодили план щодо спільного авіаційного простору.
ASPI news повідомляло, верховний представник Євросоюзу висловився щодо створення військової місії. Саміт НАТО відбувся у червні без участі України.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.