Стали відомі деталі плану Трампа щодо миру в України
Один з можливих пунктів передбачає те, що Київ обіцяє не вступати в НАТО протягом щонайменше 20 років.
"Мирний план" Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні, ймовірно, включає вимогу відмовитися від вступу до НАТО на 20 років та замороження лінії фронту без повернення територій (щоправда, поки що незрозуміло чи стосується це й підконтрольної Україні частини Курщини). Про це написало видання The Wall Street Journal, посилаючись на "обізнані джерела".
Водночас джерела визнають, що нині Трамп ще не затвердив конкретного плану. Хоч радники запропонували свої ідеї, проте остаточне рішення ухвалюватиме тільки Трамп. Одна із запропонованих Трампу ідей, про яку детально розповіли три людини, близькі до новообраного президента, полягає в тому, що Київ обіцяє не вступати в НАТО протягом щонайменше 20 років. В обмін на це США продовжать постачати Україні зброю для стримування майбутнього російського нападу.
За цим планом лінія фронту буде заморожена, а обидві сторони погодяться на демілітаризовану зону. При цьому поки що незрозуміло, хто контролюватиме цю територію, але один із радників сказав, що миротворчі сили не включатимуть у себе американські війська. "Ми можемо провести навчання і надати іншу підтримку, але дуло пістолета буде європейським. Ми не відправляємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не будемо за це платити. Нехай цим займуться поляки, німці, британці та французи", - заявив один з членів команди Трампа.
Раніше Кіт Келлогг і Фред Флейц, які працювали в першому Білому домі Трампа, представили Трампу план дій, що передбачає відмову від постачань зброї в Україну поти, поки Київ не погодиться на мирні переговори з Росією. Україна може спробувати повернути втрачені території, але робити це доведеться шляхом дипломатичних переговорів. Якої з цих стратегій дотримуватиметься Трамп, поки неясно, зазначає видання.
ЗМІ зазначає, що Україна і Росія, як і раніше, переслідують абсолютно різні військові цілі і не прагнуть їх змінити. Зокрема, Кремль не виявляє особливого бажання вести переговори і демонструє готовність до ескалації конфлікту. Також передбачається буде жорсткий опір з боку деяких союзників по НАТО, які розглядають агресію Росії проти України як безпосередню загрозу для своїх країн.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.