Стали відомі деталі плану Трампа щодо миру в України
Один з можливих пунктів передбачає те, що Київ обіцяє не вступати в НАТО протягом щонайменше 20 років.
"Мирний план" Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні, ймовірно, включає вимогу відмовитися від вступу до НАТО на 20 років та замороження лінії фронту без повернення територій (щоправда, поки що незрозуміло чи стосується це й підконтрольної Україні частини Курщини). Про це написало видання The Wall Street Journal, посилаючись на "обізнані джерела".
Водночас джерела визнають, що нині Трамп ще не затвердив конкретного плану. Хоч радники запропонували свої ідеї, проте остаточне рішення ухвалюватиме тільки Трамп. Одна із запропонованих Трампу ідей, про яку детально розповіли три людини, близькі до новообраного президента, полягає в тому, що Київ обіцяє не вступати в НАТО протягом щонайменше 20 років. В обмін на це США продовжать постачати Україні зброю для стримування майбутнього російського нападу.
За цим планом лінія фронту буде заморожена, а обидві сторони погодяться на демілітаризовану зону. При цьому поки що незрозуміло, хто контролюватиме цю територію, але один із радників сказав, що миротворчі сили не включатимуть у себе американські війська. "Ми можемо провести навчання і надати іншу підтримку, але дуло пістолета буде європейським. Ми не відправляємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не будемо за це платити. Нехай цим займуться поляки, німці, британці та французи", - заявив один з членів команди Трампа.
Раніше Кіт Келлогг і Фред Флейц, які працювали в першому Білому домі Трампа, представили Трампу план дій, що передбачає відмову від постачань зброї в Україну поти, поки Київ не погодиться на мирні переговори з Росією. Україна може спробувати повернути втрачені території, але робити це доведеться шляхом дипломатичних переговорів. Якої з цих стратегій дотримуватиметься Трамп, поки неясно, зазначає видання.
ЗМІ зазначає, що Україна і Росія, як і раніше, переслідують абсолютно різні військові цілі і не прагнуть їх змінити. Зокрема, Кремль не виявляє особливого бажання вести переговори і демонструє готовність до ескалації конфлікту. Також передбачається буде жорсткий опір з боку деяких союзників по НАТО, які розглядають агресію Росії проти України як безпосередню загрозу для своїх країн.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.