"Старі обличчя": українці готові підтримати лише Зеленського, Порошенка, Бойка та Тимошенко, – опитування
Наразі виборці готові підтримати лише чотири парламентські партії. Про це свідчить травневе загальнонаціональне дослідження електоральних настроїв громадян, проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Дві третини українців повідомили, що братимуть участь у виборах президента та парламенту. Традиційно старші респонденти заявляють про це частіше молодших співгромадян.
Якби вибори президента відбувались зараз, то перемогу на них здобув би чинний глава держави Володимир Зеленський. За нього готові проголосувати у першому турі 20% респондентів. Друге місце утримує п’ятий президент Петро Порошенко. За нього готові проголосувати 12%. Третє й четверте місця ділять Юрій Бойко та Юлія Тимошенко – 8,8% та 8,4% відповідно.
Зеленського підтримують рівномірно майже у всіх регіонах. Лише на сході його рейтинг дещо просідає. Порошенка підтримують 20% мешканців Заходу, втім, лише 4% виборців Півдня. За Бойка мають намір голосувати 18% електорату Сходу, й лише 2% на Заході. Тимошенко може розраховувати на 13% голосів у Центрі країни та тільки 3% на Півдні.
Заможні респонденти частіше підтримують Зеленського або Порошенка, менш заможні – Тимошенко та Бойко.
У Порошенка більш збалансований електорат – його приблизно однаково підтримують у різних вікових групах. Старші респонденти частіше голосують за Бойка та Тимошенко, а молодші виборці – за Зеленського.
Серед україномовних респондентів значно більшу підтримку має Порошенко – 17% проти 5% серед російськомовних. Протилежна ситуація у Бойка – 17% підтримки серед російськомовних та 4% серед україномовних. У Зеленського та Тимошенко трохи вища підтримка серед україномовних респондентів, але ці відмінності не такі великі.
В умовному другому турі виборів, у парі Зеленський/Порошенко розподіл голосів становив би 60/40%. У парі Зеленський/Бойко, така перевага становила б 74/26%. Порошенко зумів би перемогти Зеленського на Заході. Бойко зумів би перемогти Зеленського лише на Сході.
Якби вибори до Верховної Ради відбулися б зараз, то до парламенту потрапили чотири партії. "Слугу народу" підтримують 18%, "Європейську солідарність" – 12,4%, ОПЗЖ – 10%, "Батьківщину" – 8,5%. Решта партій поки не долають виборчого порогу.
Раніше ASPI news писало, що українці заявили про неспроможність держави подолати проблеми та труднощі у найближчому майбутньому. Також повідомлялося, що кількість українців, котрі визначають конфлікт на Донбасі як російську агресію проти України з використанням місцевих бойовиків виросло за півтора року з 45% до 53,5%.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.
Україна не зможе швидко закрити проблему російських балістичних ударів без додаткових ракет для систем Patriot.
Найбільший російський маркетплейс Wildberries, засновницею та генеральною директоркою якого є Тетяна Кім, не здійснює прямих поставок спорядження російській армії.
Президент Володимир Зеленський оголосив про нові кадрові рішення у секторі безпеки та оборони. Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки України, а Ігор Клименко призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони.
Сполучені Штати розпочали переговори з Україною щодо можливого передання технологій, пов'язаних із виробництвом систем протиповітряної оборони Patriot.
Російська армія втратила темп наступальних операцій в Україні й більше не демонструє оперативних проривів, на які розраховував Кремль.
Російська економіка дедалі сильніше залежить від військово-промислового комплексу, тоді як цивільні галузі втрачають виробничі потужності, інвестиції та кадри.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.