Столтенберг назвав терміни створення Фонду НАТО для України на 100 мільярдів доларів
Фонд НАТО у розмірі 100 мільярдів доларів для України може бути створений ще до липня 2024 року. Про це в інтерв'ю BBC заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг.
За його словами, він переконаний, що фонд буде створений, незважаючи на те, що деякі країни цього тижня висловлювали вагання, адже довгострокова підтримка є життєво необхідною зараз і для відновлення країни після війни. "Навіть якщо ми віримо і сподіваємося, що війна закінчиться найближчим часом, нам потрібно підтримувати Україну протягом багатьох років, вибудовувати її оборону для стримування майбутньої агресії", - сказав Столтенберг.
При цьому він не виключив, що попри те, що військова підтримка є життєво важливою для того, щоб відбити російську агресію та змусити Путіна відмовитися від своїх цілей окупації, Києву, ймовірно, також доведеться піти на певні поступки. "Зрештою, саме Україна має вирішувати, на які компроміси вона готова піти, ми повинні дати їм змогу бути в такому становищі, коли вони дійсно досягнуть прийнятного результату за столом переговорів", - підкреслив генсек НАТО.
Він додав, що зараз не закликає Київ іти на поступки, а "справжній мир" буде досягнутий,
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.