"Сучасні реалії вимагають дій": Стефанчук розповів, що прийматиме ВРУ після закону про олігархів
Після прийняття закону про олігархів депутати подали в Раду 12 проєктів постанов про скасування прийняття цього документа, чим заблокували можливість передачі його на підпис спікеру та президенту. Але Верховна Рада планує швидко розв'язувати цю проблему.
Спікер парламенту Руслан Стефанчук наголосив, що 12 постанов, які заблокували закон про олігархів, потрібно відхилити. "Думаю, ми не будемо чіплятися за якісь "закарлючки" в Регламенті, знайдемо правильне рішення, тому що для нас важливо, щоб цей закон запрацював", – сказав голова ВРУ.
Він підкреслив, що депутати можуть чіплятися за якісь нюанси, але сучасні реалії, за його словами, "вимагають дій". Також Стефанчук зазначив, що розблокування закону про олігархів стане першим кроком й у подальшому парламент перейде до формування антитрастового законодавства, яке регулює питання політичних партій, щоб знизити вплив від олігархів. "Тому я думаю, що після відхилення 12 постанов ми обов'язково розглянемо, як це питання правильно вирішити", – резюмував Стефанчук, заявивши, що в історії Верховної Ради був тільки один законопроєкт, який не був підписаний головою ВР й він дуже не хотів би, щоб з'являлися й інші.
Нагадаємо, Руслан Стефанчук виключає можливість переголосування закону №5599. Верховна Рада має розглянути проекти постанов, які передбачають скасування голосування за закон щодо олігархів. Верховна Рада України ухвалила закон про олігархів у другому читанні та в цілому. Але через "Слугу народу" Федора Веніславського та тоді ще віцеспікера Руслана Стефанчука, який замінював вже колишнього главу ВРУ Дмитра Разумкова, закон про олігархів збиралися переголосовувати. Депутати врахували одночасно три правки, які суперечать одна одній.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.