Суд ООН визнав Росію винною у фінансуванні тероризму
Міжнародний суд ООН виніс рішення в справі України проти Росії, що включала звинувачення щодо фінансування тероризму.
"У рішенні Міжнародного суду, яке зачитала президентка Суду Джоан Доног’ю, суд визнав Росію винною у порушенні Конвенції щодо фінансування тероризму за однією зі статей – №9. Суд заявив, що Росія не виконала зобов’язань із розслідування випадків фінансування тероризму, на які неодноразово звертала увагу Україна", – йдеться у повідомленні.
При цьому вказано, що суд визнав необґрунтованою більшу частину звинувачень України на адресу Росії. При цьому головною проблемою стало те, що суд обрав консервативний підхід до трактування Конвенції та вирішив, що фінансування тероризму у її розумінні стосується лише перерахування коштів і не поширюється на надання бойовикам військової техніки та зброї. Наприклад, постачання ЗРК Бук не підпадає під цю заборону.
"Утім, у підсумку це означає, що Міжнародний суд частково визнав Росію винною у порушенні Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму", – йдеться у повідомленні.
Суд не призначив компенсацію, як того вимагала українська сторона. Суд також відмовився винести конкретне рішення щодо ймовірної відповідальності РФ за збитий літак малайзійських авіаліній рейсу MH17 над непідконтрольною Україні територією 17 липня 2014 року, про що просила Україна.
Що стосується позову України проти РФ щодо справи про порушення конвенцій про подолання форм расової дискримінації – йдеться про утиски кримських татар та українців на території тимчасово окупованого півострова, то в суді заявили, що Україна не змогла довести більшість фактів такої расової дискримінації.
При цьому в Гаазі визнали, що Росія не змогла захистити права етнічних українців, які проживали в Криму, таким чином Москва порушила свої зобов'язання в межах зазначеної Конвенції.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що російський удар по Вишневому на Київщині спричинив найбільші руйнування житлової забудови за весь час повномасштабної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ключем до завершення війни може стати суттєве посилення українських далекобійних безпілотних можливостей.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.