Трамп відмовився продавати Patriot для України, Європа шукає рішення – Bild
Німеччина має надати Україні власні системи Patriot, а не купити їх у США, як анонсувалося раніше. Про це повідомило Bild із посиланням на джерело в німецькому уряді.
Зазначається, що початковий план полягав у тому, щоб американці постачали Україні Patriot із власних запасів, а Німеччина покривала витрати. Проте Трамп відмовився продати системи ППО, які є на озброєнні американських військових, і тому європейським країнам доведеться знайти у себе системи для України.
Як повідомило видання, останні кілька днів тривають конфіденційні переговори щодо того, як можна допомогти Україні. За інформацією Bild все ж рішення вимальовується: Швейцарія посунеться вниз у черзі на системи Patriot, і перша установка піде не в Берн, а в Україну - коштом Німеччини. Однак цю установку американська оборонна компанія Raytheon поки ще добудовує, і вона буде готова не раніше ніж за 6-8 місяців.
Щоб швидше допомогти Києву, за даними видання, розглядається і такий варіант, щоб Німеччина передала в Україну свій комплекс Patriot, а замість нього замовила новий у Raytheon, однак його поставка триватиме роками. Видання наголошує, що у Бундесверу вже й так нестача систем ППО. На початку війни в Україні німецькі війська мали 12 систем Patriot, три з них передали Україні. Крім того, дві системи розгорнуті в Польщі для захисту аеропорту, через який НАТО постачає зброю Україні.
За даними Bild, три системи наразі проходять оновлення, і тому тимчасово не готові до використання. Ще одна система необхідна для навчання солдатів. Таким чином, на сьогодні для власної ППО залишаються максимум три системи. Якщо одну з них передадуть Україні - залишаться лише дві. Ситуація, ймовірно, покращиться аж через кілька років. Уряд замовив вісім нових систем Patriot, перша з яких має надійти до Люфтваффе наприкінці 2026 року, решта - до 2029-го.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.