Труба прокоментував законопроєкт про ДБР: з'явився "шанс для посилення органу"
Директор Державного бюро розслідувань прокоментував законопроєкт, поданий до Верховної Ради президентом Володимиром Зеленським, щодо реформування правоохоронного відомства.
Так, у своїй публікації від 11 вересня Роман Труба назвав даний законопроєкт "професійним" і зазначив, що документ допоможе перетворити бюро в "потужний правоохоронний орган".
"ДБР пропонується надати статус правоохоронного органу, а не центрального органу виконавчої влади. Чи не повинні ми входити в систему Кабміну, в той час, коли він нам підслідний. НАБУ, СБУ, ГПУ - правоохоронні органи", - пише у своєму повідомленні директор ДБР.
Також Труба зазначив, щоухвалення цього закону зможе не тільки збільшити кількість територіальних управлінь, а й дати можливість в ДБР визначати місце для їх розташування.
"Наприклад, зараз, згідно із законом, одне з теруправлінь розташоване в Мелітополі - районному центрі - в той час, коли суди і прокуратура перебувають в обласних центрах. За кожним визначенням і узгодженням наші слідчі повинні постійно їздити в інші міста", - пише Роман Труба.
Крім того, згідно з думкою Романа Труби, у ДБР зможуть самі вибирати собі співробітників, включаючи керівництво відомства.
"Майже 170 працівників, згідно із законом, поки вибирає зовнішня комісія, яка не була і не могла бути ефективним інструментом конкурсного відбору. Ніде в світі такого немає, щоб представники політичних інститутів обирали кожного начальника відділу в правоохоронному органі. Але враховуючи, як депутати минулого скликання не хотіли віддавати нам це право, навряд чи їх хвилювало питання дієздатності зовнішньої комісії", - йдеться в повідомленні глави ДБР.
Також, на думку Труби, законопроєкт позначиться і на повноваженнях глави ДБР, в яких, за його словами, в даний момент "панує хаос".
"З одного боку, в законі чітко прописано принцип єдиноначальності і повної відповідальності за роботу органу. З іншого боку, є норма про "колегіальне ухвалення найбільш важливих рішень" і "узгодження окремих рішень директора з заступниками", - пише Труба у своїй публікації.
Роман Труба переконаний, що якщо він як глава несе відповідальність за роботу всього відомства, то відповідно він повинен ухвалювати всі кінцеві рішення.
"У своїй роботі у багатьох питаннях я раджуся з різними людьми, і мені не важливо, яку посаду вони займають: головного спеціаліста, керівника управління або заступника директора. Головне - професійні якості. Тому у директора повинна бути своя команда, а його заступники - це надійні менеджери, на яких можна спиратися в роботі органу. Сперечатися, шукати компроміси, підтримувати і реалізовувати Стратегію діяльності", - зазначає у своєму повідомленні глава ДБР.
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія порушила режим тиші, оголошений Україною, і тепер кожна атака отримає дзеркальну відповідь. Він підкреслив, що Кремль вкотре показав небажання дотримуватися домовленостей, а Україна готова діяти рішуче.
Президент США Дональд Трамп заявив, що симпатизує Володимиру Зеленському, назвавши його «хитрим хлопцем». Ця характеристика прозвучала на тлі дискусій про роль України у світовій політиці та особисті контакти між двома лідерами.
Кирило Буданов заявив, що оголошене президентом Володимиром Зеленським перемир’я стане реальним лише тоді, коли Росія припинить атаки. Він підкреслив, що українська армія готова дотримуватися режиму тиші, але у випадку порушень діятиме жорстко й рішуче.
Держсекретар США Марко Рубіо провів телефонні переговори з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим, під час яких обговорювали війну проти України та двосторонні відносини. Розмова відбулася на прохання Москви, але у Вашингтоні наголосили: головна увага була зосереджена на агресії РФ.
Президент Володимир Зеленський заявив, що нові удари Росії по українських містах спричинили серйозні пошкодження, але не змогли підірвати стійкість країни. Він наголосив, що Україна продовжує боротися й відновлювати зруйноване, а кожна атака ворога отримує відповідь.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова запровадити режим тиші вже з 6 травня, а не з 9-го, як раніше обговорювалося.
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.