У Європі настане час й вільної Білорусі – Зеленський
Президент Володимир Зеленський певен, що настане час, коли Білорусь буде вільною країною та частиною європейського співтовариства.
Про це глава держави заявив під час церемонії відкриття Ukraine Recovery Conference 2024 сьогодні в Берліні. За його словами, хоч би як змінювалися політичні настрої у Європі, факт нашої реальності такий: Євросоюз потрібен усім європейцям без винятку. "Кожній нації, яка поділяє спільні цінності всієї Європи та хоче жити – як ми – жити в мирі. Українці – така нація. Як і наші сусіди в Молдові, і народ Грузії, і держави Балкан та інші, хто поважає Європу, свободу та верховенство права. Обов’язково настане і час вільної Білорусі – Білорусі у Європі", - наголосив президент.
Як повідомляв УНІАН, військовий експерт, співробітник СБУ 2004-2015 років Іван Ступак заявив, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко у разі проблемних ситуацій не зможе покладатися на своїх громадян. "Лукашенко постійно наголошує, що у випадку якоїсь проблемної ситуації, доведеться роздавати зброю громадянам. Але він чудово розуміє, що якщо просто почне роздавати зброю, створить якесь народне ополчення, то взагалі не факт, що ці громадяни не повернуть цю зброю проти самого Лукашенка. Йому це взагалі невигідно. Я відслідковую всю офіційну хроніку білоруського диктатора. Я бачу, що ця ідея йому взагалі не подобається", - зазначив експерт.
За його словами, Лукашенко більше розраховує на військовослужбовців ОМОН, КДБ, а не на простих людей, адже розуміє, що вони можуть повернути зброю проти нього. Ступак запевнив, що президент Білорусі не довіряє своєму народу після 2020 року, коли він ледь не втратив свою владу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.