У Гаазі 44 країни підтримали створення трибуналу для Росії за злочини проти України
Представники 44 країн підтримали ідею створення спецтрибуналу для Росії за злочини, які були скоєні проти України під час загарбницької війни.
Про це повідомила пресслужба уряду Нідерландів. Відповідну декларацію було ухвалено за підсумками конференції "Відновлення справедливості для України". Загалом у конференції брали участь 57 країн. Документ підтримали 44 країни. Серед них: країни-члени ЄС, Канада, Грузія, Японія, Молдова, Нова Зеландія, Велика Британія, США. "Ми підтверджуємо рішуче засудження актів агресії з боку РФ проти України; ці акти, включаючи спробу незаконної анексії регіонів України, є кричущими порушеннями Статуту ООН є порушенням міжнародного права, що тягне за собою державну відповідальність РФ, загрожують міжнародному миру і безпеці, ставлять під сумнів повагу до міжнародного порядку, заснованого на правилах, і підривають демократичні цінності", - йдеться у декларації.
Глава МЗС Нідерландів під час виступу на конференції привітала створення Міжнародного реєстру збитків. За її словами, станом на вечір 2 квітня було отримано понад 100 позовів про компенсацію.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відреагував на рішення 44 країн підтримати створення спецтрибунали для Росії. "Я вдячний усім державам, які визнають важливість досягнення результатів у цьому питанні. Я впевнений, що, працюючи разом, ми зможемо знайти всі необхідні рішення та втілити трибунал у життя. Нам потрібно зробити ще один поштовх, щоб це зробити", - написав Кулеба у своєму Twitter (X).
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на чергові заяви представників Кремля про нібито успіхи Росії у війні, назвавши такі твердження спробою видати бажане за дійсне. Українські дипломати підкреслили, що реальність на полі бою та міжнародна підтримка України суперечать російським заявам про “перемогу”.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що країна проходить через “складний етап”, однак спробував представити нинішню кризову ситуацію як випробування, яке нібито має посилити державу.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.