У Конгресі США можуть надати Україні статус країни НАТО-плюс
Група республіканських конгресменів має намір внести законопроект, який оголошує Україну країною "НАТО-плюс" та ініціює перевірку доцільності оголошення Росії державою-спонсором тероризму. Автори законопроекту наголошують, що це дозволить суттєво збільшити фінансування військової допомоги Україні.
Конгресмени запропонували оголосити Україну країною "НАТО-плюс". Про це повідомляє "Голос Америки" у вівторок, 11 січня.
"У дипломатії мало шансів на успіх, якщо не підходити до неї з позиції сили. Європі. Володимир Путін повинен взяти до відома, що Конгрес не зазнає відновлення сфери впливу Росії та не допустить відмови від України та інших наших союзників та партнерів по НАТО в Центральній та Східній Європі", – заявив провідний республіканець у комітеті Палати представників у міжнародних справах Майкл Маккол, який є головним автором законопроекту.
Законопроект забезпечить Україні військову та дипломатичну підтримку, якої вона потребує, в умовах нарощування російської військової могутності біля її кордонів. Він також передбачає притягнення президента Росії Володимира Путіна до відповідальності за агресію через негайне запровадження санкцій проти газопроводу "Північний потік – 2", щоб його так і не було введено в експлуатацію.
Законопроект також визначає Україну як країну "НАТО-плюс", щоб забезпечити прискорений розгляд питань щодо продажу деяких американських оборонних товарів та послуг. Документ відкидає пропозицію Росії про введення мораторію на розгортання в Європі ракет середньої дальності наземного базування та вимагає, щоб США офіційно визначили, чи Росія є державою-спонсором тероризму. Крім того, він передбачає виділення 155 мільйонів доларів Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода на боротьбу з російською дезінформацією та інформаційними операціями у країнах колишнього СРСР на 2022 рік. Співавторами законопроекту виступили члени Палати представників Майк Роджерс, Майк Тернер та Еліс Стефанік.
Раніше у Білому домі розповіли, які теми обговорювали Байден та Путін під час відеоконференції. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Дмитра Пєскова, у Кремлі прориву в розмові з Байденом не очікували. Пєсков запропонував вірити, що президенти змогли донести свої позиції та пропозиції.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.
Російський лідер Володимир Путін відреагував на серію українських ударів по об’єктах у тимчасово окупованому Криму та доручив уряду й військовому керівництву РФ мінімізувати їхні наслідки. Заяви з Кремля свідчать, що Москва розглядає атаки як серйозний виклик для військової логістики та забезпечення півострова.
Президент України Володимир Зеленський зробив заяву про поточний стан українсько-польських відносин, наголосивши на важливості збереження стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою навіть у період політичних дискусій та емоційних суперечок.
Володимир Путін заявив, що можливий переговорний процес із Україною має відбуватися на умовах, які Москва вважає прийнятними. У Кремлі знову говорять про нібито готовність до діалогу, однак водночас пов’язують його з вимогами, які Київ раніше називав неприйнятними.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що власна далекобійна зброя стала одним із головних інструментів впливу Києва на Москву. За його словами, можливість завдавати ударів на значній відстані змушує Росію враховувати наслідки війни та створює додатковий тиск на Кремль.
Президент України Володимир Зеленський не братиме участі у конференції з відновлення України в польському Гданську, а українську делегацію очолить прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що всередині самої Росії дедалі частіше звучать критичні оцінки на адресу президента РФ Володимира Путіна, що, за його словами, свідчить про поступове накопичення внутрішнього невдоволення політичним курсом Кремля.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.