У Кремлі заговорили про "взаємну довіру" з Україною після введення режиму тиші на Донбасі
Росія оцінює домовленості про тотальне припинення вогню в зоні ООС, як рух у бік зміцнення взаємної довіри. У Кремлі вважають, що перемир'я послужить розрядкою напруженості на лінії зіткнення.
Про це повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, повідомляє агентство "ТАСС". Пєсков заявив, що в цій ситуації важливо, щоб обидві сторони дотримувалися перемир'я.
Видання зазначило, що Росія не може виступати на політичній арені, як гарант дотримання режиму припинення вогню в Донбасі. Про це заявив Пєсков, зазначивши, що така риторика виходить з того, що РФ "не є учасником даного конфлікту". "На рівні "нормандського формату"-це одна справа, а будь-які гарантії з боку Росії, в такому випадку, не думаю, що про це можна говорити, тому що не Росія є учасником конфлікту на південному сході України", - пояснив він.
Нагадаємо, з 27 липня 2020 року набуло чинності безстрокове перемир'я на Донбасі. Українські військові на Донбасі відвели БМП, СПГ, міномети. Про це написав на своїй сторінці в Facebook кореспондент "Сегодня" Олександр Махов, який отримав інформацію на умовах анонімності у двох військових.
Крім того, ASPI news повідомляло, що режим тиші, який вводиться з 0.00 понеділка, 27 липня, не означає ослаблення позицій українських військових сил на лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Донбасу. У Міноборони відзначили готовність військових відбити будь-які провокації з боку противника.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.