У Кремлі заговорили про "взаємну довіру" з Україною після введення режиму тиші на Донбасі
Росія оцінює домовленості про тотальне припинення вогню в зоні ООС, як рух у бік зміцнення взаємної довіри. У Кремлі вважають, що перемир'я послужить розрядкою напруженості на лінії зіткнення.
Про це повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, повідомляє агентство "ТАСС". Пєсков заявив, що в цій ситуації важливо, щоб обидві сторони дотримувалися перемир'я.
Видання зазначило, що Росія не може виступати на політичній арені, як гарант дотримання режиму припинення вогню в Донбасі. Про це заявив Пєсков, зазначивши, що така риторика виходить з того, що РФ "не є учасником даного конфлікту". "На рівні "нормандського формату"-це одна справа, а будь-які гарантії з боку Росії, в такому випадку, не думаю, що про це можна говорити, тому що не Росія є учасником конфлікту на південному сході України", - пояснив він.
Нагадаємо, з 27 липня 2020 року набуло чинності безстрокове перемир'я на Донбасі. Українські військові на Донбасі відвели БМП, СПГ, міномети. Про це написав на своїй сторінці в Facebook кореспондент "Сегодня" Олександр Махов, який отримав інформацію на умовах анонімності у двох військових.
Крім того, ASPI news повідомляло, що режим тиші, який вводиться з 0.00 понеділка, 27 липня, не означає ослаблення позицій українських військових сил на лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Донбасу. У Міноборони відзначили готовність військових відбити будь-які провокації з боку противника.
ПолітикаПонад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
ПолітикаФранція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
ПолітикаНаступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
ПолітикаУкраїна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
ПолітикаЄвропейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
ПолітикаУкраїна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
ПолітикаРосійський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
ПолітикаНаступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
ПолітикаРосія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
ПолітикаПонад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
ПолітикаФранція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
ПолітикаНаступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
ПолітикаУкраїна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.