У Кремлі заговорили про "взаємну довіру" з Україною після введення режиму тиші на Донбасі
Росія оцінює домовленості про тотальне припинення вогню в зоні ООС, як рух у бік зміцнення взаємної довіри. У Кремлі вважають, що перемир'я послужить розрядкою напруженості на лінії зіткнення.
Про це повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, повідомляє агентство "ТАСС". Пєсков заявив, що в цій ситуації важливо, щоб обидві сторони дотримувалися перемир'я.
Видання зазначило, що Росія не може виступати на політичній арені, як гарант дотримання режиму припинення вогню в Донбасі. Про це заявив Пєсков, зазначивши, що така риторика виходить з того, що РФ "не є учасником даного конфлікту". "На рівні "нормандського формату"-це одна справа, а будь-які гарантії з боку Росії, в такому випадку, не думаю, що про це можна говорити, тому що не Росія є учасником конфлікту на південному сході України", - пояснив він.
Нагадаємо, з 27 липня 2020 року набуло чинності безстрокове перемир'я на Донбасі. Українські військові на Донбасі відвели БМП, СПГ, міномети. Про це написав на своїй сторінці в Facebook кореспондент "Сегодня" Олександр Махов, який отримав інформацію на умовах анонімності у двох військових.
Крім того, ASPI news повідомляло, що режим тиші, який вводиться з 0.00 понеділка, 27 липня, не означає ослаблення позицій українських військових сил на лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Донбасу. У Міноборони відзначили готовність військових відбити будь-які провокації з боку противника.
Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що поки російська армія завдає ударів по житлових кварталах Києва, українські Сили оборони системно атакують військові та стратегічні об'єкти в Москві й інших регіонах Росії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після чергової масованої атаки Росії на Київ закликав країни НАТО зробити головним результатом майбутнього саміту в Анкарі посилення української протиповітряної оборони.
Міністр оборони України Михайло Федоров закликав держави-партнери невідкладно передати Україні ракети для зенітних комплексів Patriot зі своїх наявних запасів.
Україна ініціювала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН після чергового масштабного ракетно-дронового удару Росії, який забрав життя мирних жителів Києва.
Російська армія завдала чергового масованого удару по українській енергетичній інфраструктурі, внаслідок чого знеструмлення зафіксували одразу в шести областях країни.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що під час останнього масованого ракетного удару Росії українська протиповітряна оборона не змогла перехопити жодну з 29 балістичних ракет, випущених окупантами.
Після чергової масованої атаки, яка призвела до загибелі мирних жителів та масштабних руйнувань житлових будинків в Україні, Міністерство оборони Росії заявило, що всі визначені цілі нібито були успішно уражені.
Президент України Володимир Зеленський розмістив відповідний допис у соціальних мережах.
Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність якнайшвидше посилити захист Одеси від російських повітряних атак, запропонувавши сформувати над містом і чорноморським узбережжям потужну систему морської протиповітряної оборони.
У Росії знову заговорили про розширення так званої "смуги безпеки" вздовж кордону з Україною. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що Москва нібито прагне створити нову буферну зону, яка, за його словами, має охопити території Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей.
Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що поки російська армія завдає ударів по житлових кварталах Києва, українські Сили оборони системно атакують військові та стратегічні об'єкти в Москві й інших регіонах Росії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після чергової масованої атаки Росії на Київ закликав країни НАТО зробити головним результатом майбутнього саміту в Анкарі посилення української протиповітряної оборони.
Міністр оборони України Михайло Федоров закликав держави-партнери невідкладно передати Україні ракети для зенітних комплексів Patriot зі своїх наявних запасів.
Україна ініціювала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН після чергового масштабного ракетно-дронового удару Росії, який забрав життя мирних жителів Києва.