У Кремлі заговорили про "взаємну довіру" з Україною після введення режиму тиші на Донбасі
Росія оцінює домовленості про тотальне припинення вогню в зоні ООС, як рух у бік зміцнення взаємної довіри. У Кремлі вважають, що перемир'я послужить розрядкою напруженості на лінії зіткнення.
Про це повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, повідомляє агентство "ТАСС". Пєсков заявив, що в цій ситуації важливо, щоб обидві сторони дотримувалися перемир'я.
Видання зазначило, що Росія не може виступати на політичній арені, як гарант дотримання режиму припинення вогню в Донбасі. Про це заявив Пєсков, зазначивши, що така риторика виходить з того, що РФ "не є учасником даного конфлікту". "На рівні "нормандського формату"-це одна справа, а будь-які гарантії з боку Росії, в такому випадку, не думаю, що про це можна говорити, тому що не Росія є учасником конфлікту на південному сході України", - пояснив він.
Нагадаємо, з 27 липня 2020 року набуло чинності безстрокове перемир'я на Донбасі. Українські військові на Донбасі відвели БМП, СПГ, міномети. Про це написав на своїй сторінці в Facebook кореспондент "Сегодня" Олександр Махов, який отримав інформацію на умовах анонімності у двох військових.
Крім того, ASPI news повідомляло, що режим тиші, який вводиться з 0.00 понеділка, 27 липня, не означає ослаблення позицій українських військових сил на лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Донбасу. У Міноборони відзначили готовність військових відбити будь-які провокації з боку противника.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.