У МЗС розмірковують, як реагувати на події у Білорусі
Заступник міністра закордонних справ Євген Єнін повідомив, що у МЗС опрацьовуються опції з реагування на події в Республіці Білорусь у контексті згадувань Лукашенком України.
Міністерство закордонних справ України опрацьовує всі можливі опції з реагування на події в Республіці Білорусь. Про це повідомив УНН заступник міністра закордонних справ Євген Єнін. За його словами, нині опрацьовуються всі можливі опції з реагування на події в Республіці Білорусь. Так Єнін відреагував на питання про те, чи планує МЗС України запросити посла Білорусі після заяв президента Олександра Лукашенка про Україну.
Напередодні у зверненні до учасників мітингу Олександр Лукашенко заявив, що у разі, якщо білоруси "загублять першого президента" - це буде початок кінця, і вони будуть "стояти на колінах, як в Україні". Також Лукашенко заявив, що "Україна і її керівництво наказують провести нові вибори" в Республіці.
ASPI news писало, що раніше президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що перерозподіляти владні повноваження потрібно через конституційний процес, а не через вуличні акції. Лукашенко підкреслив, що нині в країні ведеться робота над варіантами зміни Конституції, які передбачають перерозподіл владних повноважень. ASPI news писало, що депутати Європейського парламенту ухвалили резолюцію, у якій не визнали результати виборів у Білорусі і назвали президента Олександра Лукашенка персоною нон грата в Євросоюзі.
ПолітикаУкраїна готова боротися з Росією далі, якщо можливості підписати хорошу угоду про завершення війни не буде.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що звільнив Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента не через справу "Мідас".
ПолітикаРосійські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
ПолітикаЗа чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.
ПолітикаВтрати Росії в особовому сладі з початку повномасштабної війни в Україні становлять 1,3 мільйона військових. Про це заявив на брифінгу посадовець НАТО, повідомило DW.
ПолітикаГоловнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський провів робочу нараду з командирами підрозділів ДШВ та штурмових полків щодо оперативної обстановки в Запорізькій і Дніпропетровській областях. Про це повідомив у пресслужбі Генштабу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив президенту Франції Еммануелю Макрону, що з росіянами треба вибудовувати не просто діалог, а чинити на них тиск.
ПолітикаГенсек НАТО Марк Рютте після візиту в Київ, який відбувся 3 лютого, переконався в незламності України. Він заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін намагається зламати сусідню країну, проте зробити це йому не вдасться.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Україна зробить усе, щоб бути технічно готовою до вступу в Європейський Союз до 2027-го року. Він також наголосив, що хоче отримати конкретну дату, коли наша країна зможе приєднатися до союзу.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заперечив можливість приїзду до Росії задля проведення там мирних перемовин. Причина відмови – це те, що РФ є агресором, і саме Москва розв'язала повномасштабну неспровоковану війну.
ПолітикаУкраїна готова боротися з Росією далі, якщо можливості підписати хорошу угоду про завершення війни не буде.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що звільнив Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента не через справу "Мідас".
ПолітикаРосійські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
ПолітикаЗа чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.