У МЗС заявили про розчарування новою санкційною процедурою Ради Європи
У МЗС заявили, що в Україні розчаровані схваленим Комітетом Міністрів Ради Європи рішенням щодо запровадження нової санкційної процедури для країн-порушників, яка зводить нанівець можливість покарання за найсуворіші порушення.
Про це ідеться у коментарі відомства, який опублікований на офіційному сайті МЗС України.
У МЗС нагадали, що делегація України голосувала проти цього рішення.
"Ми переконані, що запровадження подібних процедур лише поглиблює світоглядну кризу в рамках Ради Європи, яка розпочалася з відступу Організації від власних статутних цілей, коли розв’язані Росією війни, як на власній території, так і проти сусідів були залишені без ефективної відповіді ", – ідеться у заяві.
У МЗС України заявили, що "у рамках міжнародних організацій Україна рішуче і послідовно виступатиме проти запровадження процедур, які прямо чи опосередковано руйнують механізми накладення обмежувальних заходів, включаючи санкції, проти країн, що свідомо і систематично порушують принципи та норми міжнародного права".
Як повідомляли, кілька країн в Парламентській асамблеї Ради Європи підписали декларацію про незгоду з рішенням про підтвердження повноважень делегації з Росії в Асамблеї. Країни вимагають виконання резолюцій, які були прийняті в попередніх роках щодо агресії РФ і ситуації з правами людини в Росії.
Нагадаємо, члена української делегації, представника партії "Слуга народу" Олександра Мережка обрали віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.