У Раді безпеки РФ побачили "ризик провокацій" з боку України на кримському напрямку
Заступник секретаря Ради безпеки РФ Олександр Гребенкін заявив про зростання ризику провокацій з боку України на кримському напрямку та щодо економічних об'єктів Росії в Азовському та Чорному морях. За його словами, також триває деструктивна діяльність української влади щодо негативного інформаційного впливу на російських громадян.
Ризики проведення провокацій "на кримському напрямку з боку України останнім часом збільшилися. Про це в інтерв'ю "Російській газеті" розповів заступник секретаря Ради безпеки РФ Олександр Гребенкін.
"В Україні вже котрий рік владу утримують люди, які сповідують радикальний націоналізм, русофобію і безпідставно оголосили, з власних кон'юнктурних міркувань, нашу країну "агресором". Цей фактор, безумовно, дуже негативно впливає на оперативну обстановку російсько-українською ділянці державного кордону. Так, останнім часом зросли ризики проведення українськими спецслужбами та радикальними організаціями провокацій на кримському напрямку та щодо об'єктів морської економічної діяльності та транспортних переходів в Азовському та Чорному морях. На кордоні з Україною відзначається зростання транскордонної злочинності, пов'язаної з організацією каналів незаконного переміщення зброї, боєприпасів та вибухових речовин, а також контрабандою наркотиків, товарів, вантажів та паливно-мастильних матеріалів. Продовжується деструктивна діяльність української влади щодо негативного інформаційного впливу на російських громадян, які проживають в Республіці Крим та інших прикордонних регіонах Росії. Це відбувається, у тому числі, шляхом поширення через різні медійні ресурси спотворених та недостовірних відомостей про зовнішню та внутрішню політику нашої країни", - стверджує Гребенкін.
Напередодні МЗС РФ вирішило опублікувати дипломатичне листування міністрів закордонних справ РФ, Німеччини та Франції на тему підготовки зустрічі у "Нормандському форматі". Також ASPI news повідомляло, що глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів спікеру президента РФ Дмитру Пєскову на його заяву щодо вступу України до НАТО. Він заявив, що Україну не хвилює думка Росії щодо цього.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.