У Раді пояснили військову ситуацію у Херсонській області
Дії Збройних сил України під Херсоном не можна назвати контрнаступом. Українські бійці все ще не отримали необхідну кількість озброєння.
Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони Олександр Завітневич в інтерв'ю РБК-Україна. "Я б не говорив, що це контрнаступ, тому що кількість озброєння, яке нам надійшло, не дає нам можливість говорити, що ми дійсно готові. У військовому розумінні контрнаступ - це відвойовування більших територій, ніж там 5-8 кілометрів", - зазначив Завітневич.
За його словами, успіхи українських бійців у Херсонській області є тактичними. Водночас головне завдання ЗСУ - звільнення всіх територій. "Вражає та швидкість, але вона також пояснюється. Є кілька обхідних виходів з Кримського півострова, крім тих шляхів, про які всі говорять. Але, звичайно, є питання, і зараз вже є кримінальні справи. Там є таємниця слідства, це питання ніхто не затоптує", - підсумував політик.
ПолітикаРосійські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
ПолітикаУ Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
ПолітикаРосія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
ПолітикаУкраїнські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
ПолітикаУкраїна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаРосійські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
ПолітикаУ Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
ПолітикаРосія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.