У Зеленського прокоментували підготовку РФ до нового наступу
Володимир Путін для збереження влади та власного життя й надалі відправлятиме на війну проти України сотні тисяч громадян для поповнення втрат. Так, у РФ готують нову хвилю мобілізації у січні, і збирається закрити кордони.
Про це розповів радник Офісу президента України Олексій Арестович у етері "Фейгін Live". "Військових цілей у Путіна немає, він хоче завести ситуацію в тупикову, тому що він бореться вже не за захоплення України, не за осоромлення Заходу - він бореться за фізичне виживання. Йому потрібен глухий кут, потрібні переговори, які продасть за перемогу, бо поразка означає для нього політичну смерть, а далі й фізичну... Йому не пробачать, у тому числі й серед найближчого оточення. Путін б'ється за власне виживання. А спосіб у нього один - поховати сотні тисяч росіян, які мають померти, щоб не помер він", - сказав Арестович.
У цьому контексті радник ОП зазначив, що Кремль збирається в ході наступної хвилі мобілізації набрати ще 200-300 тисяч осіб до лав окупаційних військ, щоб відправити в Україну для нового наступу. "І ця мобілізація за ідеєю має розпочатися в районі 5 січня. І під неї планується таки закривати кордони. Вони дискутують - коли і як, у які терміни та для яких категорій, але рішення про закриття кордонів тою чи іншою мірою прийнято. Залишається питання у її масштабах та термінах. Тому що вони розуміють, що від другої хвилі побіжить черговий мільйон як мінімум", - пояснив Арестович.
Також він звертає увагу, що мобілізація в РФ не припиняється з березня 2022 року, і якщо спочатку вона була прихованою, потім з вересня - вже відкритою під назвою "часткова". "Пройшла так звана хвиля, де вони призвали близько 300 тисяч осіб. З них десь 150 тисяч відправили на фронт або ближче до нього, а частину, яким найбільше не пощастило, через тиждень або одразу відправили "затикати дірки". Інша частина була відправлена до навчальних таборів, у тому числі до Білорусі, і там готувалася... Їхнє завдання поповнити кадри в частинах, які тут сильно прорідилися, і частина з них уже почала прибувати на територію України", - сказав Арестович.
Так, російське керівництво вже ухвалило рішення про використання цих 200 тисяч з першої хвилі "часткової мобілізації". І на українців "чекає російський наступ найближчим часом". При цьому радник ОП зазначив, що найближчими місяцями стане зрозуміло, як і де Кремль застосовуватиме накопичений резерв у 200 тисяч солдатів. "Нам може стати значно важче, проте в будь-якому випадку ми поховаємо їх за 2-3 місяці. За цей час противник сподівається мобілізувати ще 300 тисяч і продовжити криваву бійку", - сказав він та додав, що можливість РФ озброїти нових мобілізованих залишається під "великим питанням".
"На нашому боці правда, військова та фінансова допомога Заходу. На весь рік ми забезпечені підтримкою, здатися ми не можемо, тому воюватимемо як воювали. Єдине, що змушує Путіна продовжувати війну - бажання відстрочити поразку та надія на те, що ми зламаємось і підемо на переговори. Не зламаємось", - наголосив радник Офісу президента.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.