Угорщина не братиме участі і не заважатиме НАТО допомагати Україні – Столтенберг
Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберг наголошує, що Угорщина не братиме участі і не протидіятиме ініціативам НАТО з підтримки України, які мають узгодити на саміті Альянсу у Вашингтоні.
Gро це Столтенберг сказав на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті. Генеральний секретар Альянсу відзначив, що обговорив з угорським прем'єром ситуацію в Україні. "Я очікую, що на саміті союзники узгодять провідну роль НАТО у координації й забезпеченні безпекової допомоги та навчання для України. Я також очікую, що союзники узгодять довгострокові фінансові зобов'язання з надання військової підтримки", - сказав Столтенберг.
За його словами, це забезпечить передбачуваність та підзвітність, які необхідні для України. "Прем'єр-міністр Орбан чітко дав зрозуміти, що Угорщина не буде брати участі у цих зусиллях НАТО. І я приймаю цю позицію. Я радий, що сьогодні прем'єр-міністр і я узгодили модальності (умови) неучасті Угорщини у підтримці України з боку НАТО. Жоден угорський персонал не братиме участі в цих заходах і жодні угорські кошти не будуть використовуватися для їх підтримки. У той же час, прем'єр-міністр запевнив мене, що Угорщина не буде протидіяти цим зусиллям, що дозволить іншим союзникам рухатися вперед", - наголосив Столтенберг.
Крім того, як сказав генеральний секретар Альянсу, Орбан підтвердив, що Угорщина продовжуватиме виконувати усі свої зобов'язання перед НАТО у повному обсязі. За його словами, Угорщина не блокуватиме намагання інших союзників узгодити зобов'язання з надання фінансової підтримки для України. Також Угорщина не заважатиме узгодженню провідної ролі НАТО з координації надання підтримки України. "На мою думку, цей спосіб спрацює. Я впевнений, що коли лідери НАТО зустрінуться у Вашингтоні, ми будемо здатними фіналізувати угоду щодо цих питань", - наголосив Столтенберг.
Своєю чергою, Орбан зазначив, що Угорщина не надаватиме кошти на підтримку України, не відправлятиме свій персонал та не дозволить, аби угорську територію використовували будь-яким чином для воєнної підтримки України.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.