Угорщина не братиме участі і не заважатиме НАТО допомагати Україні – Столтенберг
Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберг наголошує, що Угорщина не братиме участі і не протидіятиме ініціативам НАТО з підтримки України, які мають узгодити на саміті Альянсу у Вашингтоні.
Gро це Столтенберг сказав на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті. Генеральний секретар Альянсу відзначив, що обговорив з угорським прем'єром ситуацію в Україні. "Я очікую, що на саміті союзники узгодять провідну роль НАТО у координації й забезпеченні безпекової допомоги та навчання для України. Я також очікую, що союзники узгодять довгострокові фінансові зобов'язання з надання військової підтримки", - сказав Столтенберг.
За його словами, це забезпечить передбачуваність та підзвітність, які необхідні для України. "Прем'єр-міністр Орбан чітко дав зрозуміти, що Угорщина не буде брати участі у цих зусиллях НАТО. І я приймаю цю позицію. Я радий, що сьогодні прем'єр-міністр і я узгодили модальності (умови) неучасті Угорщини у підтримці України з боку НАТО. Жоден угорський персонал не братиме участі в цих заходах і жодні угорські кошти не будуть використовуватися для їх підтримки. У той же час, прем'єр-міністр запевнив мене, що Угорщина не буде протидіяти цим зусиллям, що дозволить іншим союзникам рухатися вперед", - наголосив Столтенберг.
Крім того, як сказав генеральний секретар Альянсу, Орбан підтвердив, що Угорщина продовжуватиме виконувати усі свої зобов'язання перед НАТО у повному обсязі. За його словами, Угорщина не блокуватиме намагання інших союзників узгодити зобов'язання з надання фінансової підтримки для України. Також Угорщина не заважатиме узгодженню провідної ролі НАТО з координації надання підтримки України. "На мою думку, цей спосіб спрацює. Я впевнений, що коли лідери НАТО зустрінуться у Вашингтоні, ми будемо здатними фіналізувати угоду щодо цих питань", - наголосив Столтенберг.
Своєю чергою, Орбан зазначив, що Угорщина не надаватиме кошти на підтримку України, не відправлятиме свій персонал та не дозволить, аби угорську територію використовували будь-яким чином для воєнної підтримки України.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.