Угорщина не братиме участі і не заважатиме НАТО допомагати Україні – Столтенберг
Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберг наголошує, що Угорщина не братиме участі і не протидіятиме ініціативам НАТО з підтримки України, які мають узгодити на саміті Альянсу у Вашингтоні.
Gро це Столтенберг сказав на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті. Генеральний секретар Альянсу відзначив, що обговорив з угорським прем'єром ситуацію в Україні. "Я очікую, що на саміті союзники узгодять провідну роль НАТО у координації й забезпеченні безпекової допомоги та навчання для України. Я також очікую, що союзники узгодять довгострокові фінансові зобов'язання з надання військової підтримки", - сказав Столтенберг.
За його словами, це забезпечить передбачуваність та підзвітність, які необхідні для України. "Прем'єр-міністр Орбан чітко дав зрозуміти, що Угорщина не буде брати участі у цих зусиллях НАТО. І я приймаю цю позицію. Я радий, що сьогодні прем'єр-міністр і я узгодили модальності (умови) неучасті Угорщини у підтримці України з боку НАТО. Жоден угорський персонал не братиме участі в цих заходах і жодні угорські кошти не будуть використовуватися для їх підтримки. У той же час, прем'єр-міністр запевнив мене, що Угорщина не буде протидіяти цим зусиллям, що дозволить іншим союзникам рухатися вперед", - наголосив Столтенберг.
Крім того, як сказав генеральний секретар Альянсу, Орбан підтвердив, що Угорщина продовжуватиме виконувати усі свої зобов'язання перед НАТО у повному обсязі. За його словами, Угорщина не блокуватиме намагання інших союзників узгодити зобов'язання з надання фінансової підтримки для України. Також Угорщина не заважатиме узгодженню провідної ролі НАТО з координації надання підтримки України. "На мою думку, цей спосіб спрацює. Я впевнений, що коли лідери НАТО зустрінуться у Вашингтоні, ми будемо здатними фіналізувати угоду щодо цих питань", - наголосив Столтенберг.
Своєю чергою, Орбан зазначив, що Угорщина не надаватиме кошти на підтримку України, не відправлятиме свій персонал та не дозволить, аби угорську територію використовували будь-яким чином для воєнної підтримки України.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.