Україна готова розглянути розміщення іноземних військ до вступу в НАТО – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський наголошує, що Україна готова розглянути пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона про розміщення іноземних військ на території України до вступу в НАТО.
Про це Зеленський сказав на початку переговорів з лідером німецького Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріхом Мерцем у Києві. Глава держави сказав, що у Парижі під час зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном і обраним президентом США Дональдом Трампом запитував у них, які Україна матиме безпекові гарантії, поки не набуде членства в НАТО.
"І ми говорили про те, що навіть якщо буде така пауза, поки України немає в НАТО, навіть, якби у нас було запрошення, а ми не були в НАТО, і буде така пауза, що буде у цей час? Хто нам гарантує якусь безпеку? І скажу вам відверто, ми можемо подумати і попрацювати над пропозицією Еммануля Макрона. Пам'ятаєте, він пропонував, щоб якась частина військ тієї чи іншої країни була присутня на якихось територіях України, які б гарантували нам безпеку, поки Україна не в НАТО. Але ми повинні мати до цього чітке розуміння, коли Україна має бути в ЄС і коли Україна буде в НАТО, розуміючи наше майбутнє", - наголосив Зеленський.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.