Україна хоче провести новий саміт миру до кінця року і прагне, щоб була присутня РФ – посол у Туреччині Боднар
Україна має намір організувати новий Саміт миру до кінця 2024 року. Українська сторона хоче, щоб цього разу в ньому взяла участь і Росія.
Про це на брифінгу в Анкарі заявив посол України в Туреччині Василь Боднар, повідомило Reuters. Водночас він відкинув можливість проведення прямих двосторонніх переговорів з Москвою в межах саміту. "Однією з найважливіших цілей цього саміту є досягнення справедливого миру в Україні. Ми не говоримо тут про формат, в якому Україна та Росія сидять одне навпроти одного і Україна прислухається до вимог Росії", – сказав посол.
Він додав: Київ розраховує, що міжнародне співтовариство разом з Україною "складе список кроків, які можна зробити для досягнення справедливого миру", та обговорить, "які вимоги пред'явити Росії на основі цього списку". "Це не буде пряма двостороння зустріч, швидше за все, вона пройде у форматі, в якому також братимуть участь треті сторони, і переговори вестимуться через третіх осіб. Ми сподіваємось провести цей саміт до кінця року", – повідомив Боднар.
Боднар заявив, що Туреччина, яка з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну прагнула підтримувати теплі відносини з обома сторонами війни, буде важливим учасником через свій досвід посередництва в інших конфліктах.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.