Україна проведе мирну конференцію, коли відчує підтримку Глобального півдня для переговорів з Росією – Єрмак
Нова конференція зі встановлення миру в Україні відбудеться після того, як буде отримано підтримку країн Глобального півдня, заявляє керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
"На першому міжнародному саміті у Швейцарії в середині червня 96 країн разом із нами відновили принцип визнання міжнародних кордонів проти захоплення земель силою. На початку листопада ми завершимо нашу Формулу миру, і Зеленський сказав, що тоді він буде готовий вислухати інші ініціативи, як-от ініціативи Китаю, Бразилії, Південної Африки тощо, щоб інтегрувати їх у нашу. У цей момент наша пропозиція отримає значну підтримку", - сказав Єрмак в інтерв'ю італійському виданню Corriere Della Sera.
Коментуючи територіальні претензії РФ, керівник Офісу президента наголосив, що неможливо побудувати мирну пропозицію, дозволяючи впливати на себе "тим, хто хотів цієї війни". "Ми будемо готові провести міжнародну конференцію, коли відчуємо силу і підтримку з боку Глобального півдня для переговорів із Росією", - додав він.
На запитання, чи буде перенесено цю конференцію на наступний рік, Єрмак заявив: "Ми не знаємо, ми зробимо це, коли настануть відповідні умови, і будемо сподіватися, якнайшвидше".
Він зазначив, що президент України Володимир Зеленський ніколи не говорив про територіальний компроміс, а лише про необхідність прийняти міжнародно визнані кордони, і наголосив, що питання приналежності Криму і Донбасу Україні "не обговорюються". "Нас запевняють, що країни Глобального Півдня також засуджують російське вторгнення і захоплення території силою. Однак для того, щоб почати переговори, необхідно повернутися до ситуації, яка була до того, як два роки тому о четвертій ранку пролунав перший постріл російської гармати. Потім ми поговоримо про те, як повернути наш суверенітет до кордонів 1991 року", - сказав Єрмак.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.