Україна зможе стати членом НАТО наприкінці війни, а вибори відбудуться після її завершення – Єрмак
Україна зможе вступити до Північно-Атлантичного Альянсу наприкінці війни з РФ, переконаний керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
"У нашому плані записано, що перед початком переговорів ми просимо запрошення стати членом НАТО. Ми зможемо приєднатися до нього наприкінці війни", - сказав Єрмак в інтерв'ю італійському виданню Corriere Della Sera.
Він спростував твердження, що нібито жоден союзник не готовий прийняти Україну як повноправного члена НАТО. "Це неправда. Ми вже підписали кілька десятків двосторонніх безпекових угод, у яких окремі країни підтримують наш вступ до НАТО найближчими роками", - наголосив керівник Офісу президента України.
Водночас на запитання, чи розглядає українське керівництво можливість попросити про відправлення військ НАТО до країни, він відповів, що Україна - "відповідальна і надійна країна; це російська пропаганда звинувачує нас у тому, що ми втягуємо світ у війну". "Насправді ми ніколи не просили НАТО брати участь у цьому конфлікті. Ми боремося самотужки, звичайно, за допомогою наших партнерів, але самотужки. Щоправда, ми просимо зброю та фінансову підтримку. За майже три роки ми продемонстрували, що допомога була абсолютно ефективною... І настав час вам більше не зволікати, швидко дати нам зброю і боєприпаси в достатній кількості", - сказав Єрмак, додавши, що “тільки сильна і гарантована у військовому сенсі Україна буде готова до серйозних переговорів із Росією”.
На запитання про можливу пропозицію компромісу й альтернативних гарантій безпеки після виборів у США, керівник Офісу президента України зазначив, що "ми вже зробили це з Будапештськими угодами 1994 року, коли наша ядерна зброя дісталася Москві, і всі нам гарантували, від самих росіян до європейців, аж до китайців і американців". "Ці гарантії виявилися марними. Ми засвоїли урок з історії: Зеленський чітко говорить, що єдина конкретна гарантія - це членство в НАТО", - наголосив він.
Єрмак зазначив, що для України політика США має велике значення, оскільки вони є головним союзником України, і водночас він "добре знає, що американське суспільство з нами". "Ми повернулися зі США з упевненістю, що жоден із двох кандидатів не бажає дозволити Путіну виграти цю війну, і що військова підтримка триватиме. Трамп також говорить про необхідність справедливого миру. Республіканська партія, хоча й відрізняється від Демократичної партії, добре знає, що на нас напали і нас неможливо перемогти... Жоден американський лідер не має наміру сприяти перемозі такої автократії, як Росія", - наголосив він.
Глава Офісу президента повідомив, що вибори в Україні відбудуться одразу ж після завершення війни з РФ. "Одразу після закінчення війни", - сказав він, відповідаючи на запитання про терміни їх проведення. "Зеленський дуже ясно висловився: він хоче, щоб усі солдати мали можливість голосувати, як і біженці за кордоном. Але сьогодні ресурси повинні піти на війну", - додав Єрмак.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.