В Євросоюзі пояснили участь окремих дипломатів в інавгурації Путіна
Деякі держави Європейського Союзу відправили на "інавгурацію" Володимира Путіна в Москву своїх диппредставників, виходячи із суверенного підходу до зовнішньої політики. Однак це "не суперечить і не ставить під сумнів" спільну позицію ЄС щодо підтримки України.
Про це заявив речник Євросоюзу Пітер Стано в Брюсселі. За даними ЗМІ, на організований Кремлем захід 7 травня їздили шість дипломатів із ЄС (із Франції, Угорщини, Словаччини, Греції, Мальти, Кіпру). Стано відмовився уточнювати цей список, виправдавшись, що такі рішення мають коментувати представники конкретних держав. "Участь в "інаугурації" не ставить під сумнів узгоджену політику ЄС щодо підтримки України. Ця подія в Москві була скоріше протокольним заходом, включно з запрошенням послів із країн по усьому світу. Більшість країн-членів ЄС вирішила не брати участь із причин, які перерахував високий представник ЄС [Жозеп Боррель]: Путін був засуджений Міжнародним кримінальним судом, порушує міжнародне право та Хартію ООН, створює дуже репресивну систему в самій Росії. Ми всі – 27 країн ЄС – оголосили дуже чітко, що ми думаємо про ці так звані президентські вибори", – заявив європейський чиновник.
Він послався на слова Борреля про те, що зовнішньополітичні рішення належать до компетенції держав-членів і є їхнім суверенним правом. Однак, наголосив Стано, щодо російських "виборів" 2024 року позиція ЄС є дуже чіткою. "Також чіткою є наша безумовна підтримка України – фінансова, економічна, дипломатична, військова, – на якій раз за разом наголошується у висновках Європейської ради. Тож участь кількох дипломатів у протокольному заході, на зразок того, що відбувався вчора у Москві, не суперечить і не ставить під сумнів погоджену позицію ЄС, усіх 27 країн-членів, у підтримці України в її боротьбі проти злочинної агресії, яку розпочав Путін", – сказав речник Євросоюзу.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.
Росія наразі не отримала відповіді на пропозицію правителя Володимира Путіна спрямувати частину заморожених у США російських активів до так званої Ради миру. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі пропагандистським ЗМІ.
Тиск США на Україну задля того, щоб вона якнайшвидше погодилася на мирну угоду, "був би дивним" з огляду на те, що Кремль відмовляється від компромісів, запропонованих як Сполученими Штатами, так і Україною.
В Україні будуть нові державні програми підтримки людей і громад в умовах дефіциту електрики. Ініціативи, які вже діють і які показали хороші результати, буде продовжено.
Президент Володимир Зеленський провів селектор щодо ситуації в енергетиці та наслідків масованих російських атак. На тлі постійних ударів по інфраструктурі він доручив пришвидшити постачання ракет для систем протиповітряної оборони та забезпечити чіткий графік допомоги від партнерів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що документи щодо гарантій безпеки для України готові. Він наголосив: немає альтернативи безпеці, миру та відновленню нашої держави після війни.
У разі конфлікту з Європою Кремль готовий до "повноцінної воєнної відповіді". Водночас Росія не має намірів першою здійснювати напад на європейські держави.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Росія просить не розкривати деталі домовленостей, про які йшлося під час перемовин РФ та США на Алясці в серпні 2025 року. Тоді відбулася зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна.