В ОБСЄ прокоментували повернення українців на батьківщину: у перспективі обмін всіх утримуваних
У суботу, 7 вересня, завершення обміну утримуваних громадян між Росією та Україною був позитивно відзначений в ОБСЄ.
Про це передає 7 вересня український Інтерфакс.
Так, згідно з публікацією видання, голова ОБСЄ, міністр закордонних і європейських справ Словаччини Мирослав Лайчак та Генеральний секретар ОБСЄ Томас Гремінгер вітають сьогоднішнє завершення обміну затриманими між Російською Федерацією та Україною.
Заява Лайчака і Гремінгера була опублікована в суботу, 7 вересня прес-службою ОБСЄ.
"Я дуже радий сьогоднішньому обміну затриманими між Російською Федерацією та Україною. Це- позитивна подія, яка вносить величезний внесок у життя десятків людей, їх сімей і друзів", - словацький міністр. При цьому він висловив надію, що цей позитивний крок не матиме негативного впливу на триваюче розслідування катастрофи літака Малайзійських авіаліній MH17.
"Цей обмін може зміцнити довіру між двома країнами, а також привести до обміну всіх затриманих, як це передбачено в Мінських угодах", - сказав Мирослав Лайчак.
Томас Гремінгер у свою чергу висловив глибоку вдячність сторонам за їх конструктивні зусилля, що дозволили зробити цей важливий крок.
"Я закликаю всі сторони вжити подальших заходів у цьому дусі, поважаючи і підтримуючи угоду про припинення вогню і повністю виконуючи Мінські угоди", - додав він.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.