В Офісі президента пояснили, чи існує загроза після відправки ПВК "Вагнер" до Білорусі
На думку радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, переміщення ПВК "Вагнер" у Білорусь не несе загрози для України. Про це в етері "Сніданку з 1+1" він розповів 29 червня.
На його думку, кордон із Україною та Білоруссю надійно захищений і укріплений. Подоляк зазначив, що після того, як ситуація з бунтом Пригожина та ПВК "Вагнер" фактично зникла, організацію можуть розділити на 4 частини. "Те, що Пригожин у Білорусі, для України не має жодного сенсу, тому що ПВК "Вагнер" більше не існує. Вона буде розподілена на чотири частини: одна залишиться на контракті в Міноборони РФ і воюватиме проти України", — підкреслив він.
Він зазначив, що окрему частину становитимуть "колишні зеки", яких можуть перевести на контрактну службу в Міністерство оборони РФ, ще одна частина найманців може підписати контракти з "Росгвардією" та залишиться служити на внутрішньому російському ринку. "Третя частина повернеться в Африку, тому що це основні їхні бізнес-активи. До речі, ймовірно, і Пригожин працюватиме на Африку. Четверта частина залишиться тренувати білоруський спецназ", — поділився з журналістами Подоляк.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.