В Офісі президента пояснили, чому не всі учасники Саміту миру підтримали загальне комюніке
Комюніке за підсумками Саміту миру у Швейцарії із сотні учасників поки що підтримали понад 80. Кожна країна мала на це свої причини.
Наприклад, деяким потрібно узгодити подальші кроки на державному рівні. Документ відкритий, тому до нього можна буде приєднатися і після того, як саміт закінчився. На це вказав заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, виступаючи в етері телемарафону. "Різні причини кожної країни. Десь це вимагає відповідних процедур. В одній із країн для цього треба рішення парламенту. В певних країнах були представники такого рівня, які не могли ухвалювати таке рішення, наприклад, міністри закордонних справ. Вони після повернення мають звернутися до керівництва своїх держав", – пояснив представник ОП.
До відкритого підсумкового комюніке можуть приєднатися навіть ті країни, які не брали участі в інавгураційному Глобальному саміті миру 15-16 червня.
ВАШИНГТОН – КИЇВ. Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде привітав українців із Днем Конституції та обговорив розвиток спорту з віцепрезидентом АСБ Києва Михайлом Бугаєм.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.
Президент України Володимир Зеленський заявив про черговий етап далекобійних операцій проти російської військової інфраструктури, повідомивши про ураження двох нафтопереробних заводів на території Росії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла було «неадекватним» і таким, що принижує українського лідера.
Українська кампанія ударів по окупованому Криму дедалі сильніше впливає на військові можливості Росії та ставить під сумнів головний символ політики Володимира Путіна.
Розробник оборонних технологій та медійна персона Штілерман заявив, що у разі спроби нового наступу з території Білорусі Україна діятиме значно швидше, ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що завдяки роботі державних структур та міжнародним зусиллям із російської неволі вже вдалося повернути тисячі українців.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що критичне скорочення постачання пального та електроенергії до окупованого Криму може створити для Росії ситуацію, коли Кремлю доведеться шукати вихід через переговори.
ВАШИНГТОН – КИЇВ. Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде привітав українців із Днем Конституції та обговорив розвиток спорту з віцепрезидентом АСБ Києва Михайлом Бугаєм.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.