В Офісі президента пояснили, чому не всі учасники Саміту миру підтримали загальне комюніке
Комюніке за підсумками Саміту миру у Швейцарії із сотні учасників поки що підтримали понад 80. Кожна країна мала на це свої причини.
Наприклад, деяким потрібно узгодити подальші кроки на державному рівні. Документ відкритий, тому до нього можна буде приєднатися і після того, як саміт закінчився. На це вказав заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, виступаючи в етері телемарафону. "Різні причини кожної країни. Десь це вимагає відповідних процедур. В одній із країн для цього треба рішення парламенту. В певних країнах були представники такого рівня, які не могли ухвалювати таке рішення, наприклад, міністри закордонних справ. Вони після повернення мають звернутися до керівництва своїх держав", – пояснив представник ОП.
До відкритого підсумкового комюніке можуть приєднатися навіть ті країни, які не брали участі в інавгураційному Глобальному саміті миру 15-16 червня.
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, під час якого основну увагу приділили ситуації на фронті, забезпеченню українських військ та підготовці до можливих подальших дій російської армії.
У ніч проти 15 серпня російська Самара опинилася під ракетним ударом, після якого над містом здійнявся густий чорний дим, а на одному з промислових підприємств спалахнула масштабна пожежа.
Українська розвідка отримала інформацію про подальші наміри Росії, після чого Київ почав готувати конкретні заходи протидії.
Українська оборонна компанія Fire Point готується завершити сертифікацію своєї тактичної балістичної ракети FP-7 та провести необхідні випробувальні запуски.
Російський комплекс в Єлабузі, де Москва щодня виробляє сотні ударних безпілотників, залишається одним із найважливіших об’єктів російського військово-промислового комплексу.
Президент Володимир Зеленський поки не зміг знайти кандидата, який відповідав би його вимогам до майбутнього посла України у Сполучених Штатах.
Росія в ніч на 14 серпня завдала масштабного удару по Україні, атакувавши одразу 12 областей ракетами, авіабомбами та безпілотниками.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький представив ключові пріоритети нового уряду та проєкт програми його діяльності.
Польща наразі не планує передавати Україні нову партію ракет для систем Patriot, оскільки має обмежені запаси таких боєприпасів і повинна враховувати власні потреби у протиповітряній обороні. Водночас питання підтримки України засобами ППО залишається актуальним для Варшави, яка вже передала Києву частину дефіцитних перехоплювачів.
У червні 2026 року Україна отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найбільший місячний обсяг із квітня 2024 року.
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, під час якого основну увагу приділили ситуації на фронті, забезпеченню українських військ та підготовці до можливих подальших дій російської армії.
У ніч проти 15 серпня російська Самара опинилася під ракетним ударом, після якого над містом здійнявся густий чорний дим, а на одному з промислових підприємств спалахнула масштабна пожежа.
Українська розвідка отримала інформацію про подальші наміри Росії, після чого Київ почав готувати конкретні заходи протидії.
Українська оборонна компанія Fire Point готується завершити сертифікацію своєї тактичної балістичної ракети FP-7 та провести необхідні випробувальні запуски.