В Офісі президента пояснили, чому не всі учасники Саміту миру підтримали загальне комюніке
Комюніке за підсумками Саміту миру у Швейцарії із сотні учасників поки що підтримали понад 80. Кожна країна мала на це свої причини.
Наприклад, деяким потрібно узгодити подальші кроки на державному рівні. Документ відкритий, тому до нього можна буде приєднатися і після того, як саміт закінчився. На це вказав заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, виступаючи в етері телемарафону. "Різні причини кожної країни. Десь це вимагає відповідних процедур. В одній із країн для цього треба рішення парламенту. В певних країнах були представники такого рівня, які не могли ухвалювати таке рішення, наприклад, міністри закордонних справ. Вони після повернення мають звернутися до керівництва своїх держав", – пояснив представник ОП.
До відкритого підсумкового комюніке можуть приєднатися навіть ті країни, які не брали участі в інавгураційному Глобальному саміті миру 15-16 червня.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.
Європейський Союз не може виступати нейтральним посередником у можливих переговорах між Україною та Росією, адже він перебуває на боці Києва.
Україна стоїть на порозі нового етапу євроінтеграції — Володимир Зеленський оголосив про готовність відкрити перший кластер переговорів із Європейським Союзом у найближчі тижні.
Верховна Рада ухвалила масштабний пакет фінансування війни та реформ, який має забезпечити стабільність держави в умовах затяжної агресії. Президент Володимир Зеленський назвав рішення парламенту доказом того, що українська політика здатна працювати на оборону й розвиток одночасно, навіть у найскладніші часи.
Україна офіційно розпочала навчання своїх пілотів та технічного персоналу на сучасних шведських винищувачах Gripen. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що програма вже діє і буде розширена восени, а поставки літаків можуть стартувати на початку наступного року.
На тлі заяв Москви про можливі удари по столиці України посли країн «Великої сімки» публічно підтвердили, що не залишать Київ і продовжують свою роботу.
Україна офіційно відреагувала на падіння російського дрона в румунському Галаці, назвавши інцидент «реальною загрозою для всієї Європи». Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ готовий тісно співпрацювати з союзниками для посилення протиповітряної оборони та захисту сусідніх держав.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із жорсткою заявою, наголосивши, що будь-яка агресія з території Білорусі буде розцінена як пряма участь Мінська у війні проти України.
Постпред України при ООН Андрій Мельник публічно спростував російську «легенду» про нібито загибель дітей у Старобільську, яку активно просував представник РФ Василь Небензя та особисто Володимир Путін.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.
Європейський Союз не може виступати нейтральним посередником у можливих переговорах між Україною та Росією, адже він перебуває на боці Києва.
Україна стоїть на порозі нового етапу євроінтеграції — Володимир Зеленський оголосив про готовність відкрити перший кластер переговорів із Європейським Союзом у найближчі тижні.