В Офісі президента прокоментували результати вашингтонського саміту НАТО
Саміт НАТО у Вашингтоні задекларував незворотність шляху України до членства в Альянсі, його члени зробили нові кроки з підтримки України. Такі підсумки є задовільними. Про це заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
"Ми задоволені результатами вашингтонського саміту, тому що мова документів справді сильна. Ми бачимо, що союзники зробили реальні кроки вперед. Я думаю, що наступна зупинка - це Україна, яка має отримати запрошення", - сказав він.
Єрмак зазначив, що, майбутнє членство України в НАТО має високу підтримку українського суспільства. "Ми, як і раніше, вважаємо, що членство України в НАТО - це наш національний інтерес, наша безпека, але також й інтерес НАТО", - заявив голова Офісу президента.
Єрмак привітав заяви про постачання нових систем ППО Україні, зроблені на саміті НАТО, але наголосив, що їх потрібно більше. Керівник Офісу президента України також зазначив, що дозвіл застосування далекобійної зброї по об'єктах в тилу Росії змінить перебіг війни.
Єрмак вважає, що зміни на лінії фронту будуть можливі, коли партнери знімуть усі обмеження для застосування зброї, у тому числі вглиб російської території. "Я вважаю, що це стане реальним геймченджером і я сподіваюся, що партнери зрозуміють це якнайшвидше", - пояснив він.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.