В Офісі президента та у МЗС розповіли про бажані для України варіанти трибуналу для Путіна
Представники Офісу президента України та Міністерства закордонних справ розповіли про бажані для України варіанти створення спеціального трибуналу, який судитиме керівництво Росії за злочин агресії.
Про це вони сказали під час прес-конференції, присвяченої ходу створення спецтрибуналу. Як зазначив спеціальний посол МЗС України Антон Кориневич, відповідна робота розпочалася ще наприкінці лютого 2022 року. "Необхідно забезпечити відповідальність саме за злочин агресії для того, щоб ми говорили про настання повноцінної всеохоплюючої системи відповідальності за злочини росіян на території України", - сказав він. За словами Кориневича, в липні цього року було зроблено "значний крок до того, щоб цей спецтрибунал врешті-решт обов’язково був створений".
Представник МЗС зауважив, що дуже важливим проміжним результатом на шляху до створення спецтрибуналу є запуск на початку липня роботи в Гаазі Міжнародного центру з кримінального переслідування за вчинення злочину агресії проти України. "Сьогодні, за ці майже 1,5 роки ми маємо хороший рівень політичної підтримки створення спеціального трибуналу", - зазначив він.
Кориневич відзначив також створення "коаліції core group, яка на рівні юридичних радників міністерств закордонних справ обговорює різноманітні юридичні, технічні, політичні питання щодо створення спеціального трибуналу, щодо в цілому забезпечення відповідальності за вчинення злочину агресії проти України".
Наразі ця коаліція складається з представників 38 держав. В її роботі також беруть участь декілька представників міжнародних організацій. "Робота зі створення спеціального трибуналу триває постійно. Вона не припинялася ні на день з кінця лютого 2022 року", - сказав Кориневич.
На запитання, які обговорюються моделі створення спецтрибуналу, і які з них оптимальні для України, він зауважив, що Україні потрібен ефективний судовий орган, який матиме визнання з боку міжнародного співтовариства. "Найідеальнішим шляхом створення будь-якого трибуналу є шлях через Раду безпеки ООН. В нашій ситуацій він, вочевидь, не є реалістичним. Оскільки у нас є ті держави, які є постійними членами Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй", - зауважив представник МЗС.
Водночас, пояснив він, існують і інші варіанти. "Перший - це створення спеціального трибуналу на основі угоди України з Організацією Об’єднаних Націй. Тут не Генасамблея приймає рішення ООН про створення - вона не має таких повноважень по Статуту ООН. Тут Генеральна асамблея доручає або закликає генерального секретаря у своїй резолюції укласти угоду з державою", - розповів Кориневич.
Другий шлях - це багатосторонній міжнародний договір, так звана "нюрнберзька модель", коли коли договір укладається між державами, які погоджуються створити певний судовий орган. "Третій формат - це створення інтернаціоналізованих судів. Це популярна сьогодні форма. Їх створено досить багато. Це форма, яка полягає в тому, що судовий орган засновується на основі національної судової юрисдикції, але до нього додаються суттєві міжнародні елементи", - сказав Кориневич.
При цьому, розповів він, немає загальновизнаного набору цих міжнародних елементів. Але це може бути, зокрема залучення міжнародних прокурорів, слідчих та суддів, а також релокація справи в інше місце, як правило - в Гаагу. "Це три моделі, які найбільше сьогодні обговоюються. Ми шукаємо найбільш оптимальний шлях, який дозволить нам заснувати найефективніший найлегітимніший судовий орган", - зазначив представник МЗС.
Водночас заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов, говорячи про варіант створення гібридного трибуналу, за який виступають Сполучені Штати Америки, зауважив, що Україна проти цього. "Створення подібного гібридного трибуналу як частини української системи судоустрою потребуватиме змін до Конституції, що в умовах правового режиму воєнного стану є неможливим", - пояснив він.
Крім того, створення такого трибуналу як частини судової системи України містить високий високий ризик того, що юридична оцінка злочину агресії звузиться до рівня міждержавного конфлікту двох країн.
Також, додав Смирнов, Україні не потрібне рішення трибуналу "іменем України", а потрібне рішення трибуналу "іменем цивілізованого світу". За його словами, загалом питання гібридного трибуналу "розглядатися не буде", адже "вирішувати питання притягнення до відповідальності за злочин агресії, не враховуючи думку України, неможливо". "Україна - це країна, яка є власне потерпілою від злочину агресії", - сказав він.
Так, підкреслив представник ОП, створюваний трибунал має бути максимально авторитетним, широким і легітимним з точки зору міжнародного права. "Бажано було б його створити через відповідне рішення Генасамблеї ООН. І як наслідок цього рішення - підписання міжнародного договору з Україною", - сказав Смирнов.
За його словами, Україна має ще "різні хитрощі" щодо того, на який компроміс вийти з міжнародними партнерами. "Один з таких компромісів… Ми розглядаємо можливість створення інтернаціоналізованого трибуналу. Не в Україні, не як частина української судової системи. У одній зі світових авторитетних юрисдикцій, яка має вагу з точки зору міжнародного права", - розповів представник ОП.
Опісля, додав він, потрібно ще буде ухвалити рішення Генасамблеї ООН на підтримку створення цього трибуналу. "Такий сценарій теж обговорюється. У нас наступна зустріч в Гаазі буде. І якраз там ми будемо представляти плюси й мінуси, обговорювати з нашими партнерами і таку форму моделі створення трибуналу", - повідомив Смирнов.
За його словами, така форма викликає зацікавленість у тих міжнародних партнерів України, які "були проти створення трибуналу рішенням Генасамблеї ООН і наполягали на гібридній моделі". "Я дуже сподіваюся, що протягом двох запланованих наступних зустрічей core group ми зможемо вже фіналізувати якусь модель", - сказав представник ОП.
ПолітикаКерівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
ПолітикаНа тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
ПолітикаНа конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
ПолітикаМіністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
ПолітикаІнститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
ПолітикаПід час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що затягування конфлікту на Близькому Сході створює ризик зменшення уваги міжнародних партнерів до України та скорочення постачання систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що будь-яке відволікання ресурсів у світі від українського фронту означає менше можливостей для захисту українських міст від російських атак.
ПолітикаПід час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ вже у 2026 році.
ПолітикаКерівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
ПолітикаНа тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.