В Офісі президента та у МЗС розповіли про бажані для України варіанти трибуналу для Путіна
Представники Офісу президента України та Міністерства закордонних справ розповіли про бажані для України варіанти створення спеціального трибуналу, який судитиме керівництво Росії за злочин агресії.
Про це вони сказали під час прес-конференції, присвяченої ходу створення спецтрибуналу. Як зазначив спеціальний посол МЗС України Антон Кориневич, відповідна робота розпочалася ще наприкінці лютого 2022 року. "Необхідно забезпечити відповідальність саме за злочин агресії для того, щоб ми говорили про настання повноцінної всеохоплюючої системи відповідальності за злочини росіян на території України", - сказав він. За словами Кориневича, в липні цього року було зроблено "значний крок до того, щоб цей спецтрибунал врешті-решт обов’язково був створений".
Представник МЗС зауважив, що дуже важливим проміжним результатом на шляху до створення спецтрибуналу є запуск на початку липня роботи в Гаазі Міжнародного центру з кримінального переслідування за вчинення злочину агресії проти України. "Сьогодні, за ці майже 1,5 роки ми маємо хороший рівень політичної підтримки створення спеціального трибуналу", - зазначив він.
Кориневич відзначив також створення "коаліції core group, яка на рівні юридичних радників міністерств закордонних справ обговорює різноманітні юридичні, технічні, політичні питання щодо створення спеціального трибуналу, щодо в цілому забезпечення відповідальності за вчинення злочину агресії проти України".
Наразі ця коаліція складається з представників 38 держав. В її роботі також беруть участь декілька представників міжнародних організацій. "Робота зі створення спеціального трибуналу триває постійно. Вона не припинялася ні на день з кінця лютого 2022 року", - сказав Кориневич.
На запитання, які обговорюються моделі створення спецтрибуналу, і які з них оптимальні для України, він зауважив, що Україні потрібен ефективний судовий орган, який матиме визнання з боку міжнародного співтовариства. "Найідеальнішим шляхом створення будь-якого трибуналу є шлях через Раду безпеки ООН. В нашій ситуацій він, вочевидь, не є реалістичним. Оскільки у нас є ті держави, які є постійними членами Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй", - зауважив представник МЗС.
Водночас, пояснив він, існують і інші варіанти. "Перший - це створення спеціального трибуналу на основі угоди України з Організацією Об’єднаних Націй. Тут не Генасамблея приймає рішення ООН про створення - вона не має таких повноважень по Статуту ООН. Тут Генеральна асамблея доручає або закликає генерального секретаря у своїй резолюції укласти угоду з державою", - розповів Кориневич.
Другий шлях - це багатосторонній міжнародний договір, так звана "нюрнберзька модель", коли коли договір укладається між державами, які погоджуються створити певний судовий орган. "Третій формат - це створення інтернаціоналізованих судів. Це популярна сьогодні форма. Їх створено досить багато. Це форма, яка полягає в тому, що судовий орган засновується на основі національної судової юрисдикції, але до нього додаються суттєві міжнародні елементи", - сказав Кориневич.
При цьому, розповів він, немає загальновизнаного набору цих міжнародних елементів. Але це може бути, зокрема залучення міжнародних прокурорів, слідчих та суддів, а також релокація справи в інше місце, як правило - в Гаагу. "Це три моделі, які найбільше сьогодні обговоюються. Ми шукаємо найбільш оптимальний шлях, який дозволить нам заснувати найефективніший найлегітимніший судовий орган", - зазначив представник МЗС.
Водночас заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов, говорячи про варіант створення гібридного трибуналу, за який виступають Сполучені Штати Америки, зауважив, що Україна проти цього. "Створення подібного гібридного трибуналу як частини української системи судоустрою потребуватиме змін до Конституції, що в умовах правового режиму воєнного стану є неможливим", - пояснив він.
Крім того, створення такого трибуналу як частини судової системи України містить високий високий ризик того, що юридична оцінка злочину агресії звузиться до рівня міждержавного конфлікту двох країн.
Також, додав Смирнов, Україні не потрібне рішення трибуналу "іменем України", а потрібне рішення трибуналу "іменем цивілізованого світу". За його словами, загалом питання гібридного трибуналу "розглядатися не буде", адже "вирішувати питання притягнення до відповідальності за злочин агресії, не враховуючи думку України, неможливо". "Україна - це країна, яка є власне потерпілою від злочину агресії", - сказав він.
Так, підкреслив представник ОП, створюваний трибунал має бути максимально авторитетним, широким і легітимним з точки зору міжнародного права. "Бажано було б його створити через відповідне рішення Генасамблеї ООН. І як наслідок цього рішення - підписання міжнародного договору з Україною", - сказав Смирнов.
За його словами, Україна має ще "різні хитрощі" щодо того, на який компроміс вийти з міжнародними партнерами. "Один з таких компромісів… Ми розглядаємо можливість створення інтернаціоналізованого трибуналу. Не в Україні, не як частина української судової системи. У одній зі світових авторитетних юрисдикцій, яка має вагу з точки зору міжнародного права", - розповів представник ОП.
Опісля, додав він, потрібно ще буде ухвалити рішення Генасамблеї ООН на підтримку створення цього трибуналу. "Такий сценарій теж обговорюється. У нас наступна зустріч в Гаазі буде. І якраз там ми будемо представляти плюси й мінуси, обговорювати з нашими партнерами і таку форму моделі створення трибуналу", - повідомив Смирнов.
За його словами, така форма викликає зацікавленість у тих міжнародних партнерів України, які "були проти створення трибуналу рішенням Генасамблеї ООН і наполягали на гібридній моделі". "Я дуже сподіваюся, що протягом двох запланованих наступних зустрічей core group ми зможемо вже фіналізувати якусь модель", - сказав представник ОП.
Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що представники монобільшості готові піти на фронт, проте тільки після того, як це зроблять депутати з "Європейської солідарності". Про це він написав у коментарях під публікацією депутата від "Слуги народу" Микити Потураєва.
Питання про правильність підтримки України все частіше лунають в Німеччині. Німецька влада визнала, що німцям не пояснили, чому важливо підтримувати українців. Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв'ю Schweriner Volkszeitung.
Російський диктатор Володимир Путін давно прагнув вторгнутися в Україну, але цього не сталося нібито через "позицію" тоді ще президента США Дональда Трампа. Про це заявив сам Трамп на заході в мерії міста Оукс, на сході Пенсільванії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час онлайн-участі в Раді міністрів закордонних справ ЄС спростував інформацію, поширену в низці іноземних ЗМІ, про нібито готовність України до неприйнятних територіальних поступок агресору.
Генеральний штаб ЗСУ, Міністерство оборони, військовослужбовці повинні більше розповідати українцям про реальну ситуацію з мобілізацією та про події на фронті.
Генеральний штаб ЗСУ, Міністерство оборони, військовослужбовці повинні більше розповідати українцям про реальну ситуацію з мобілізацією та про події на фронті.
Президент України Володимир Зеленський виступить на саміті Євросоюзу, що відбудеться 17-18 жовтня. Там він має подати план перемоги.
Президент Володимир Зеленський у відеозверненні 14 жовтня повідомив, що цього тижня Україна продовжить перемовини з європейськими партнерами, представляючи стратегію примусу Росії до миру.
Радник президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін доповів про виробництво вітчизняного ОПК і постачання в армію, повідомив президент України Володимир Зеленський.
На засіданні Ставки верховного головнокомандувача була доповідь розвідок про фактичне включення у війну Північної Кореї, заявив президент України Володимир Зеленський.
Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що представники монобільшості готові піти на фронт, проте тільки після того, як це зроблять депутати з "Європейської солідарності". Про це він написав у коментарях під публікацією депутата від "Слуги народу" Микити Потураєва.
Питання про правильність підтримки України все частіше лунають в Німеччині. Німецька влада визнала, що німцям не пояснили, чому важливо підтримувати українців. Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв'ю Schweriner Volkszeitung.
Російський диктатор Володимир Путін давно прагнув вторгнутися в Україну, але цього не сталося нібито через "позицію" тоді ще президента США Дональда Трампа. Про це заявив сам Трамп на заході в мерії міста Оукс, на сході Пенсільванії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час онлайн-участі в Раді міністрів закордонних справ ЄС спростував інформацію, поширену в низці іноземних ЗМІ, про нібито готовність України до неприйнятних територіальних поступок агресору.