В ООН назвали втрати серед цивільних в Україні у липні
У липні цього року кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні є найбільшою від жовтня 2022 року. Про це йдеться у звіті Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні.
Зазначається, що в липні спостерігається продовження тенденції зростання кількості втрат серед цивільних осіб, яка триває з березня 2024 року. За даними ООН, у липні внаслідок атак загинули щонайменше 219 цивільних осіб і 1018 отримали поранення.
Кількість втрат серед цивільних осіб в липні була найвищою з жовтня 2022 року, коли загинули 317 цивільні особи і 795 було поранено. Найбільша кількість втрат була зафіксована 8 липня, коли російські збройні сили завдали ударів високоточними ракетами по цілях у Києві, Дніпрі, Кривому Розі (Дніпропетровська область) і Київській області. Загалом під час атак 8 липня загинули щонайменше 43 цивільні особи, у тому числі 5 дітей, а 147 зазнали поранення, у тому числі 7 дітей, - зазначається у звіті місії.
Як повідомляється, найбільша кількість втрат серед цивільних осіб була спричинена тоді, коли ракета або уламки ракети, збитої ППО, влучили в житловий будинок у Шевченківському районі Києва (13 загиблих і 20 поранених), бізнес-центр у Солом’янському районі Києва (6 загиблих і 10 поранених), медичний центр у Дніпровському районі Києва (9 загиблих і 5 поранених), дитячу лікарню Охматдит у Києві (2 загиблих і 18 поранених) та адміністративні будівлі ремонтно-механічного заводу в Кривому Розі (10 загиблих, 46 поранених).
Загалом переважна більшість жертв серед цивільного населення (90%) і пошкоджень освітніх і медичних установ (86%), як і раніше, припадає на територію, підконтрольну Україні.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.