В ООН назвали втрати серед цивільних в Україні у липні
У липні цього року кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні є найбільшою від жовтня 2022 року. Про це йдеться у звіті Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні.
Зазначається, що в липні спостерігається продовження тенденції зростання кількості втрат серед цивільних осіб, яка триває з березня 2024 року. За даними ООН, у липні внаслідок атак загинули щонайменше 219 цивільних осіб і 1018 отримали поранення.
Кількість втрат серед цивільних осіб в липні була найвищою з жовтня 2022 року, коли загинули 317 цивільні особи і 795 було поранено. Найбільша кількість втрат була зафіксована 8 липня, коли російські збройні сили завдали ударів високоточними ракетами по цілях у Києві, Дніпрі, Кривому Розі (Дніпропетровська область) і Київській області. Загалом під час атак 8 липня загинули щонайменше 43 цивільні особи, у тому числі 5 дітей, а 147 зазнали поранення, у тому числі 7 дітей, - зазначається у звіті місії.
Як повідомляється, найбільша кількість втрат серед цивільних осіб була спричинена тоді, коли ракета або уламки ракети, збитої ППО, влучили в житловий будинок у Шевченківському районі Києва (13 загиблих і 20 поранених), бізнес-центр у Солом’янському районі Києва (6 загиблих і 10 поранених), медичний центр у Дніпровському районі Києва (9 загиблих і 5 поранених), дитячу лікарню Охматдит у Києві (2 загиблих і 18 поранених) та адміністративні будівлі ремонтно-механічного заводу в Кривому Розі (10 загиблих, 46 поранених).
Загалом переважна більшість жертв серед цивільного населення (90%) і пошкоджень освітніх і медичних установ (86%), як і раніше, припадає на територію, підконтрольну Україні.
Президент України Володимир Зеленський обговорює потенційну угоду про вільну торгівлю зі США. Такий варіант передбачає створення вільної економічної зони на Донбасі, що розділяє українські та російські війська після можливого перемир'я.
Україна фіксує усі спроби російського режиму "зламати" відносини з партнерами, бачить, кого та де залучає до цих спроб Кремль. Буде відповідна протидія по лінії розвідки, спецслужб та політичних шляхів.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на наміри представників європейських країн відновити діалог із Росією. Глава держави наголосив, що буде не проти такої взаємодії.
Україна залишається відкритою до дипломатії та розглядає співпрацю з міжнародними партнерами як ключове стратегічне завдання. Водночас необхідно посилювати санкційну політику проти Росії.
Україна і США обговорюють потенційну угоду про вільну торгівлю в рамках ширшого пакету, спрямованого на стимулювання відновлення країни після війни. Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Bloomberg.
Станом на початок січня 2026 року за весь час повномасштабної війни щонайменше 19 генералів РФ були ліквідовані. Втрати серед російського вищого командного складу фіксувалися як безпосередньо на фронті, так і в тилу.
Застосування балістичної ракети "Орєшнік" проти України, удар по Львівській області - це показово близько до кордонів країн Європейського Союзу. І це однаковий виклик для багатьох європейських столиць.
Пізно ввечері 8 січня російські окупанти вдарили балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" по території Львівської області.
Радники Дональда Трампа передали росії план США щодо мирного врегулювання в Україні, узгоджений з українською стороною. Білий дім очікує відповіді Путіна на цю пропозицію.
Видання Axios дізналося, що американська сторона зустрілася в Парижі з російським посланцем Кирилом Дмитрієвим 7 січня для обговорення мирного плану.
Президент України Володимир Зеленський обговорює потенційну угоду про вільну торгівлю зі США. Такий варіант передбачає створення вільної економічної зони на Донбасі, що розділяє українські та російські війська після можливого перемир'я.
Україна фіксує усі спроби російського режиму "зламати" відносини з партнерами, бачить, кого та де залучає до цих спроб Кремль. Буде відповідна протидія по лінії розвідки, спецслужб та політичних шляхів.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на наміри представників європейських країн відновити діалог із Росією. Глава держави наголосив, що буде не проти такої взаємодії.
Україна залишається відкритою до дипломатії та розглядає співпрацю з міжнародними партнерами як ключове стратегічне завдання. Водночас необхідно посилювати санкційну політику проти Росії.