В ООН назвали втрати серед цивільних в Україні у липні
У липні цього року кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні є найбільшою від жовтня 2022 року. Про це йдеться у звіті Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні.
Зазначається, що в липні спостерігається продовження тенденції зростання кількості втрат серед цивільних осіб, яка триває з березня 2024 року. За даними ООН, у липні внаслідок атак загинули щонайменше 219 цивільних осіб і 1018 отримали поранення.
Кількість втрат серед цивільних осіб в липні була найвищою з жовтня 2022 року, коли загинули 317 цивільні особи і 795 було поранено. Найбільша кількість втрат була зафіксована 8 липня, коли російські збройні сили завдали ударів високоточними ракетами по цілях у Києві, Дніпрі, Кривому Розі (Дніпропетровська область) і Київській області. Загалом під час атак 8 липня загинули щонайменше 43 цивільні особи, у тому числі 5 дітей, а 147 зазнали поранення, у тому числі 7 дітей, - зазначається у звіті місії.
Як повідомляється, найбільша кількість втрат серед цивільних осіб була спричинена тоді, коли ракета або уламки ракети, збитої ППО, влучили в житловий будинок у Шевченківському районі Києва (13 загиблих і 20 поранених), бізнес-центр у Солом’янському районі Києва (6 загиблих і 10 поранених), медичний центр у Дніпровському районі Києва (9 загиблих і 5 поранених), дитячу лікарню Охматдит у Києві (2 загиблих і 18 поранених) та адміністративні будівлі ремонтно-механічного заводу в Кривому Розі (10 загиблих, 46 поранених).
Загалом переважна більшість жертв серед цивільного населення (90%) і пошкоджень освітніх і медичних установ (86%), як і раніше, припадає на територію, підконтрольну Україні.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.