В ООН назвали втрати серед цивільних в Україні у липні
У липні цього року кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні є найбільшою від жовтня 2022 року. Про це йдеться у звіті Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні.
Зазначається, що в липні спостерігається продовження тенденції зростання кількості втрат серед цивільних осіб, яка триває з березня 2024 року. За даними ООН, у липні внаслідок атак загинули щонайменше 219 цивільних осіб і 1018 отримали поранення.
Кількість втрат серед цивільних осіб в липні була найвищою з жовтня 2022 року, коли загинули 317 цивільні особи і 795 було поранено. Найбільша кількість втрат була зафіксована 8 липня, коли російські збройні сили завдали ударів високоточними ракетами по цілях у Києві, Дніпрі, Кривому Розі (Дніпропетровська область) і Київській області. Загалом під час атак 8 липня загинули щонайменше 43 цивільні особи, у тому числі 5 дітей, а 147 зазнали поранення, у тому числі 7 дітей, - зазначається у звіті місії.
Як повідомляється, найбільша кількість втрат серед цивільних осіб була спричинена тоді, коли ракета або уламки ракети, збитої ППО, влучили в житловий будинок у Шевченківському районі Києва (13 загиблих і 20 поранених), бізнес-центр у Солом’янському районі Києва (6 загиблих і 10 поранених), медичний центр у Дніпровському районі Києва (9 загиблих і 5 поранених), дитячу лікарню Охматдит у Києві (2 загиблих і 18 поранених) та адміністративні будівлі ремонтно-механічного заводу в Кривому Розі (10 загиблих, 46 поранених).
Загалом переважна більшість жертв серед цивільного населення (90%) і пошкоджень освітніх і медичних установ (86%), як і раніше, припадає на територію, підконтрольну Україні.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.