В ООН назвали втрати серед цивільних в Україні у липні
У липні цього року кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні є найбільшою від жовтня 2022 року. Про це йдеться у звіті Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні.
Зазначається, що в липні спостерігається продовження тенденції зростання кількості втрат серед цивільних осіб, яка триває з березня 2024 року. За даними ООН, у липні внаслідок атак загинули щонайменше 219 цивільних осіб і 1018 отримали поранення.
Кількість втрат серед цивільних осіб в липні була найвищою з жовтня 2022 року, коли загинули 317 цивільні особи і 795 було поранено. Найбільша кількість втрат була зафіксована 8 липня, коли російські збройні сили завдали ударів високоточними ракетами по цілях у Києві, Дніпрі, Кривому Розі (Дніпропетровська область) і Київській області. Загалом під час атак 8 липня загинули щонайменше 43 цивільні особи, у тому числі 5 дітей, а 147 зазнали поранення, у тому числі 7 дітей, - зазначається у звіті місії.
Як повідомляється, найбільша кількість втрат серед цивільних осіб була спричинена тоді, коли ракета або уламки ракети, збитої ППО, влучили в житловий будинок у Шевченківському районі Києва (13 загиблих і 20 поранених), бізнес-центр у Солом’янському районі Києва (6 загиблих і 10 поранених), медичний центр у Дніпровському районі Києва (9 загиблих і 5 поранених), дитячу лікарню Охматдит у Києві (2 загиблих і 18 поранених) та адміністративні будівлі ремонтно-механічного заводу в Кривому Розі (10 загиблих, 46 поранених).
Загалом переважна більшість жертв серед цивільного населення (90%) і пошкоджень освітніх і медичних установ (86%), як і раніше, припадає на територію, підконтрольну Україні.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.