В Раді анонсували законопроект, який не дозволить Україні звернути з євроінтеграційного курсу
У Верховній Раді до Дня Європи Комітет ВРУ з питань євроінтеграції, разом з представниками уряду анонсували законопроект, який поглиблює співпрацю з Європейським Союзом.
Про це сказала на брифінгу ВР секретарка Комітету з питань євроінтеграції Олена Сотник, разом з представниками уряду, передає кореспондент АСПІ.
Вона підкреслила, що законопроект "Про політику у сфері європейської інтеграції", змінює підходи до ухвалення будь-яких законодавчих ініціатив, які стосуються євроінтеграції.
Даний законопроект, за її словами, дає гарантію, що навіть наступний парламент не відступить від євроінтеграційного прагнення та в першу чергу зможе ухвалити законопроекти націлені на зближення з Європою.
Сотник сказала, що в деяких країнах Євросоюзу зараз виникає питання, чи може Україна звернути зі шляху євроінтеграції, і у зв'язку з цим, вона дала чіткий меседж Європі:
"Немає іншого варіанту в України, ніж шлях до Європейського Союзу. Україна – це Європа".
Віце-спікерка парламенту Ірина Геращенко наголосила, що протягом останніх п'яти років була зроблена велика робота в напрямку євроінтеграції.
Вона також додала, що ключовим, що має ухвалити парламент цього скликання, є реформа Верховної Ради. І ключовим її пунктом має стати посилення Комітету євроінтеграції.
"Без цього, на жаль, ми можемо тільки говорити про членство в ЄС, але без домашньої роботи це неможливо, тому ми будемо разом наполягати на реформі парламенту", - зазначила Геращенко.
Заступниці голови комітету Марія Іонова підтвердила тверде та безальтернативне прагнення України до членства в ЄС та запевнила, що комітет буде дотримуватись євроінтеграційного курсу.
Вона виразила сподівання, що в майбутньому на порядку денному у всіх гілках влади буде стояти питання євроінтеграції так, як це було минулі п'ять років.
Марія Іонова зазначила, що євроінтеграція для України має стати незворотнім курсом і вони, як члени парламенту, віддані цьому порядку денному.
Крім цього, вона запропонувала новообраному президенту Володимиру Зеленському доєднатися до цього прагнення і об'єднати зусилля.
Також члени Комітету анонсували низку законопроектів, які направлені на зміцнення та поглиблення співпраці України та ЄС.
На брифінгу також був присутній Посол ЄС Хьюг Мінґареллі.
Посол підкреслив, що зусилля, які робить уряд, парламент та громадянське суспільство в Україні є дуже визначним в рамках імплементації угоди з ЄС.
Він зазначив, що в Європі високо оцінили закріплення у Конституції України прагнення до ЄС та НАТО.
Крім цього, Хьюг Мінгареллі підкреслив, що сподівається що новообраний президент буде дотримуватись обраного курсу на євроінтеграцію.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.