В Україні хочуть заборонити перенесення робочих днів: у Раду подано законопроєкт
У Раду нардепи внесли законопроєкт, яким хочуть в Україні скасувати перенесення робочих днів. Йдеться про документ № 4597, який був поданий 3 червня.
Авторами проєкту закону "Про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України щодо узгодження вітчизняного законодавства із законодавством країн членів Європейського Союзу в питанні перенесення робочих днів" виступила група депутатів від "Слуги народу". У документі пропонується припинити радянську практику про перенесення робочих днів на підприємстві, в установі або організації, крім випадків, встановлених трудовим Кодексом.
У пояснювальній записці наведено аргумент за введення законопроєкту в дію, згідно з яким перенесення днів іноді подовжує робочий тиждень до 6 днів, що суперечить нормам. Відзначається, що перенесення робочих днів негативно впливає на мотивацію до роботи, а також продуктивність.
"Крім того, перенесення робочих днів призводить до 6-денного робочого тижня, іноді – два рази на місяць, що є порушенням законодавчих вимог до мінімального часу відпочинку працівника. Водночас перенесення робочих днів іноді призводить до чотирьох неробочих днів поспіль, що знижує трудову мотивацію, а також негативно впливає на можливість людини адаптуватися до робочого дня", – йдеться в записці.
Раніше повідомлялося, що голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія обіцяє зробити все від нього залежне, щоб урядовий законопроєкт Про визначення поняття трудових відносин і ознак їх наявності не був прийнятий Верховною Радою. Про це він заявив на пресконференції Мінцифри щодо доопрацьованого законопроєкту щодо "дія City".
Також повідомлялося, що досить часто конфлікт роботодавця з найманим працівником відбувається на початку спільної співпраці, а саме на етапі випробувального терміну. Як уникнути фінансових проблем, і чи може роботодавець не платити за випробувальний термін, розповість агентство ASPI news.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
The Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
Президент України заявив, що Кремль може спробувати розпочати чергову хвилю наступальних дій у найближчі місяці. Він підкреслив, що українська армія готується до цього сценарію, а союзники посилюють допомогу, аби забезпечити перевагу Києва на полі бою.
Президент України заявив, що кількість атак з боку Росії чітко демонструє — Кремль не прагне миру, а лише використовує тему перемир’я для маніпуляцій. яяяяяяпідкреслив, що Україна діятиме справедливо й рішуче, а міжнародна спільнота повинна реагувати на факти, а не на російські заяви.
Ентоні Блінкен заявив, що твердження про “халявну” допомогу Європи Україні є міфом. За його словами, союзники витрачають мільярди євро на оборонну підтримку, бо усвідомлюють, що майбутнє Європи залежить від здатності України вистояти у війні проти Росії.
Ентоні Блінкен заявив, що Україна не лише утримує фронт, а й задає нові стандарти оборони, які переймають інші країни. Він підкреслив, що це свідчить про стратегічну силу Києва та його здатність впливати на глобальну безпекову політику.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.