В Україні можуть скоротити деякі міністерства, - Гончарук
Адміністрація президента розглядає можливість скорочення ряду міністерств.
Про це розповів заступник голови АП Олексій Гончарук у понеділок, 24 червня, в Києві в ході конференції, присвяченій реформі державного управління.
"Ми думаємо про те, щоб скоротити кількість міністерств, дивимося на різні моделі. Хочеться підійти до формування нового уряду максимально прагматично, щоб не було зайвих посад", - сказав Гончарук.
Говорячи також про підсумки реформи державного управління, він вказав на невирішеність питання доцільності існування Національної академії державного управління.
"Я спілкувався з кількома людьми... чотири з них сказали: "Ліквідовуй!", - сказав заступник голови Адміністрації президента.
Наразі, за словами Гончарука, питання щодо Національної академії держуправління залишається відкритим.
Раніше повідомлялося, що Зеленський звільнив Ігоря Гундича, Олексія Муляренка й Олександра Вельбівця з посад голів Житомирської, Рівненської та Черкаської обласних державних адміністрацій (ОДА).
Всі вони звільнені з формулюванням "у зв'язку з закінченням строку повноважень президента України".
Також Зеленський призначив тимчасових виконувачів обов'язків голів Житомирської, Рівненської та Черкаської обласних державних адміністрацій (ОДА).
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.