В Україні очікують від нової стратегії НАТО перспектив для отримання членства в Альянсі, — Стефанишина
НАТО готує новий стратегічний план з розвитку Альянсу на наступну десятирічку, від якого в Україні очікують перспектив, що стосуються членства в Північноатлантичному альянсі. Про це заявила віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина.
Заява віцепрем'єр-міністр прозвучала 25 листопада під час Е публічної дискусії Центру "Нова Європа" на тему: "Україна-НАТО. Партнерство розширених можливостей: що далі?". Про це 25 листопада повідомив Урядовий портал.
Стефанишина у своїй промові зазначила, що після Революції Гідності Україна значно вдосконалила свої взаємини та співпрацю з Північноатлантичним Альянсом. Тепер, за її словами, коли НАТО готове оголосити нову стратегію на наступні 10 років, Україна очікує побачити там перспективу отримання Плану дій щодо членства в НАТО.
"Сьогодні ми вже розпочали велику роботу разом зі Службою безпеки України та Держспецзв'язку для переходу на стандарти НАТО у сфері закритих даних, інформаційних систем. Верховна Рада вже прийняла закони про оборонні закупівлі та розвідку. Наступні кроки — це прийняття закону Про Службу безпеки України та завершення роботи щодо парламентського нагляду та контролю за сектором безпеки та оборони", - зазначила Ольга Стефанишина.
Також Стефанишина зазначила, що в рамках Партнерство з розширеними можливостями (англ. Enhanced Opportunity Partnership, EOP) Україна бачить свій внесок у посиленні стратегії безпеки в Чорноморському регіоні та боротьбу з гібридними загрозами. "Зараз ми говоримо про створення Центру з питань стійкості як державного аналітичного центру, який буде акумулювати таку експертизу і напрацьовувати методології", - сказала віцепрем'єр-міністр.
Нагадаємо, як повідомляло ASPI news, Україна — це перша країна-партнер, яка отримує допомогу від НАТО безпосередньо. Про це заявила директор Центру інформації та документації НАТО Вінета Клейне на пресконференції в Києві. За словами Клейне, тривалий конфлікт, що відбувається на Сході України, впливає на євроатлантичну безпеку.
Раніше глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що поширення в деяких ЗМІ України антизахідної риторики не відповідає інтересам українського народу. За словами міністра, в українській вертикалі влади немає антизахідних настроїв. Він не бачить "навіть натяків" на відхилення від курсу на членство в НАТО і Європейському Союзі.
Кремль заговорив про “кінець війни”, але ISW пояснює: це лише пропагандистський прийом, спрямований на внутрішню аудиторію, тоді як справжня мета Москви залишається незмінною — нав’язати Україні сценарій капітуляції.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що цьогорічний парад у Москві став не святом перемоги, а доказом того, що Україна змінює перебіг війни. За його словами,
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.
Увечері 10 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Україна офіційно передала російській стороні список із тисячі осіб, які перебувають у полоні від початку широкомасштабного вторгнення.
Умєров у Вашингтоні обговорив із американськими партнерами можливі формати зустрічей і переговорів на рівні лідерів для завершення війни. Зеленський наголосив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах, які гарантують суверенітет і безпеку держави.
Кремль заговорив про “кінець війни”, але ISW пояснює: це лише пропагандистський прийом, спрямований на внутрішню аудиторію, тоді як справжня мета Москви залишається незмінною — нав’язати Україні сценарій капітуляції.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що цьогорічний парад у Москві став не святом перемоги, а доказом того, що Україна змінює перебіг війни. За його словами,
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.