"Вашингтонська угода" Байдена та Меркель може пришвидшити візит Зеленського до США, – експерт
Президент США Джо Байден та канцлерка Німеччини Ангела Меркель, узгоджуючи запуск "Північного потоку-2" вирішували долю Києва без участі представників України, втім там не було й росіян, котрих майбутнє власного газогону має хвилювати найбільше. Як оцінили "Вашингтонську угоду" в Америці, ФРН, Україні та Росії, прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
В США угоду оцінюють по-різному. Хтось ставиться нейтрально, стверджуючи, що Байден обрав налагодження стосунків з Німеччиною коштом своїх обіцянок виступати проти "ПП-2" та поступаючись інтересами України та Польщі. Інші розганяють "зраду", мовляв, адміністрація Байдена подарувала президенту РФ Володимиру Путіну велику стратегічну перемогу на шкоду енергетичній незалежності України та Європи.
Частина німецьких ЗМІ "висловлює щирий подив й розчарування". Невже Байден не спромігся просто затягнути питання "ПП-2"? До виборів до Бундестагу лишилося фактично два місяці. Невідомо, чи переможуть категоричні противники російського газогону "зелені" в Німеччині, втім в уряд їхні представники повинні потрапити. Якщо ж "зелені" отримають більшість та сформують уряд, то й чинне поліпшення стосунків між Вашингтоном та Берліном буде нівельовано.
"Загалом європейські ЗМІ проєкт "ПП-2" оцінюється як надто непевний та конфліктний, щоб США чи ЄС могли його визнати надійним у віддаленій перспективі. Якщо з дипломатичної мови перекласти на людську, то це звучить так. Кремль витрачає гроші, Байден псує стосунки з американським Конгресом, з Україною та Польщею – й все заради проєкту, котрий скоро буде згорнуто", – зазначив Голобуцький.
В Росії однозначно святкують геополітичну перемогу. На перший погляд "Вашингтонська угода" посилила позиції Путіна та Росії. Проте, по-перше, Конгрес вимагатиме посилення антиросійських санкцій. По-друге, напевно будуть задіяні вимоги Третього енергопакета ЄС, згідно з яким завантаження "ПП-2" складе не більше 50%. Все це зведе ефект російської "перемоги" до нуля.
"Не все так погано, як накидає нам кремлівська пропаганда. Зокрема, саме укладання "Вашингтонської угоди" спонукало помітну частину конгресменів вимагати від Байдена перенести візит Зеленського на більш ранній термін, позаяк 30 серпня у Вашингтоні нікого, крім президента США не буде. Тому Зеленського мали б прийняти до початку відпустки Конгресу 7 серпня. Так, часу лишилось мало, втім, швидке перенесення зустрічі є цілком реальним", – підсумував Голобуцький.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.