"Вашингтонська угода" Байдена та Меркель може пришвидшити візит Зеленського до США, – експерт
Президент США Джо Байден та канцлерка Німеччини Ангела Меркель, узгоджуючи запуск "Північного потоку-2" вирішували долю Києва без участі представників України, втім там не було й росіян, котрих майбутнє власного газогону має хвилювати найбільше. Як оцінили "Вашингтонську угоду" в Америці, ФРН, Україні та Росії, прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
В США угоду оцінюють по-різному. Хтось ставиться нейтрально, стверджуючи, що Байден обрав налагодження стосунків з Німеччиною коштом своїх обіцянок виступати проти "ПП-2" та поступаючись інтересами України та Польщі. Інші розганяють "зраду", мовляв, адміністрація Байдена подарувала президенту РФ Володимиру Путіну велику стратегічну перемогу на шкоду енергетичній незалежності України та Європи.
Частина німецьких ЗМІ "висловлює щирий подив й розчарування". Невже Байден не спромігся просто затягнути питання "ПП-2"? До виборів до Бундестагу лишилося фактично два місяці. Невідомо, чи переможуть категоричні противники російського газогону "зелені" в Німеччині, втім в уряд їхні представники повинні потрапити. Якщо ж "зелені" отримають більшість та сформують уряд, то й чинне поліпшення стосунків між Вашингтоном та Берліном буде нівельовано.
"Загалом європейські ЗМІ проєкт "ПП-2" оцінюється як надто непевний та конфліктний, щоб США чи ЄС могли його визнати надійним у віддаленій перспективі. Якщо з дипломатичної мови перекласти на людську, то це звучить так. Кремль витрачає гроші, Байден псує стосунки з американським Конгресом, з Україною та Польщею – й все заради проєкту, котрий скоро буде згорнуто", – зазначив Голобуцький.
В Росії однозначно святкують геополітичну перемогу. На перший погляд "Вашингтонська угода" посилила позиції Путіна та Росії. Проте, по-перше, Конгрес вимагатиме посилення антиросійських санкцій. По-друге, напевно будуть задіяні вимоги Третього енергопакета ЄС, згідно з яким завантаження "ПП-2" складе не більше 50%. Все це зведе ефект російської "перемоги" до нуля.
"Не все так погано, як накидає нам кремлівська пропаганда. Зокрема, саме укладання "Вашингтонської угоди" спонукало помітну частину конгресменів вимагати від Байдена перенести візит Зеленського на більш ранній термін, позаяк 30 серпня у Вашингтоні нікого, крім президента США не буде. Тому Зеленського мали б прийняти до початку відпустки Конгресу 7 серпня. Так, часу лишилось мало, втім, швидке перенесення зустрічі є цілком реальним", – підсумував Голобуцький.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.