Вбиті в Оленівці "азовці" могли підняти повстання проти тортурів — Офіс президента
Вбивству в Оленівці могло передувати повстання наших військових, яких росіяни утримували в колонії та які зазнавали психофізичного тиску. Це могло спричинити протест із боку українців.
Радник голови ОП Олексій Арестович заявив, що психологічний тиск, якого зазнають полонені ЗСУ в російських таборах, міг викликати зворотну реакцію — бійці підрозділу "Азов" могли організувати певну подібність повстання. Про це Арестович заявив в інтерв'ю публіцистці Юлії Латиніній. "Знаючи характер "Азова", я не виключаю, що цілком могли піти на якесь повстання або, як це мовою протоколу, злісний опір. І тому вийшла така історія", — пояснив співробітник ОП можливі мотиви передбачуваного вбивства військовополонених. При цьому він уточнив, що, швидше за все, психофізичний вплив здійснюється, але питання в тому, чи в цього є прямий зв'язок зі вбивствами в Оленівці.
За словами Арестовича, наші військовополонені зазнають тиску, розрахунок іде на придушення волі та психіки, щоб вони беззаперечно виконували команди та говорили те, що представники ЗС РФ хочуть почути. Як приклад, чиновник навів приклад заяви Святослава Паламара, який сказав "правильні" слова на камеру. "Волина — командир бригади морської піхоти, на секунду, не ляклива людина; Орест — відомий прессекретар "Азова". Вони ж там наговорюють речі, які на голову не налазять і є найчистішою підробкою російської пропаганди, настільки білими нитками шиті... — заявив Арестович. — Ось, наприклад, Орест сказав, що Офіс Президента дав команду катувати російських полонених і нібито я давав цю інформацію, зрозуміло, що люди в нормальному стані не таке говорити, тобто з ними треба щось зробити, щоб вони почали говорити такі речі на камеру".
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.