"Ви не на тих напали", - Супрун заявила про намір відстоювати права Думенко
У середу, 17 липня, в Урядовому будинку відбувся пресбрифінг щодо порушення кримінальної справи проти директорки Державного експертного центру МОЗ Тетяни Думенко.
Про це повідомляє журналіст АСПІ з місця події.
У брифінгу брали участь в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, Тетяна Думенко, засновник експертної організації "Statewatch" Олександр Лємєнов та співголова Комітету з питань охорони здоров'я Американської торговельної палати в Україні Борис Даневич.
Пані Супрун почала зі слів, що справа, яку порушило ДБР є повністю сфабрикованою і не має жодних реальних підстав для звинувачення пані Думенко.
Надалі виконувачка обов'язків міністра перелічила заслуги Думенко на її посаді та зазначила, що саме її діяльність стала приводом до відкриття справи, бо "вона є незручною людиною" для деяких облич та їх корупційних схем.
Надалі свою підтримку пані Думенко висловили інші учасники брифінгу.
Позиція МОЗ у цьому процесі — Тетяна Думенко не винна, проте її хочуть "усунути", щоб надалі втілювати незаконні схеми.
Нагадаємо, правоохоронці структур СБУ та ДБР провели заходи з викриття керівництва "Державний експертний центр МОЗ України" в нанесенні матеріального збитку даному держпідприємству.
Під час розслідування правоохоронці з'ясували, що один з керівників держпідприємства в порушення умов договору оренди з бізнес-структурою розірвав його в односторонньому порядку.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.