Кількість українців з ПТСР зросла з 2021 року у 4 рази – МОЗ

У 2023 році кількість пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) в Україні зросла майже в чотири рази порівняно з 2021 роком. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоровʼя України.
Водночас за перші два місяці 2024 року діагноз встановили майже такій самій кількості пацієнтів, як за весь 2021 рік. За даними Національної служби здоровʼя України (НСЗУ), показники у розрізі років виглядають так:
- 2021 рік — 3 167 пацієнтів;
- 2022 рік — 7 051 пацієнт;
- 2023 рік — 12 494 пацієнти;
- станом на 06 березня 2024 року — 3 292 пацієнти.
За різними оцінками, ПТСР може розвиватися у 12-20% людей, які пережили травматичну подію або були її свідками. Причому передумовою для розвитку ПТСР може стати не лише війна, а будь-яка подія, що несе в собі загрозу смерті або цілісності людини. "Якщо взяти складні розлади, такі як ПТСР, є чітка світова статистика про плюс-мінус 15-20%, в яких він може розвинутися, якщо людина відчувала оцю величезну травматизацію. І частина з цих 20% може достатньо швидко відновитися — за рахунок гарної реабілітації, власної цілісності", — зазначила директорка Центру психічного здоровʼя та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України Ксенія Возніцина.
Проте вона додала, що не варто думати — всім потрібне лікування. "Те, що у всіх буде ПТСР — це міф, який ми постійно розвінчуємо. Він буде у невеликої кількості людей", — зауважила Возніцина.
У релізі МОЗ України фахівці зауважили, що на ПТСР страждають незалежно від статі й віку, а симптоми розладу можуть виникати в короткий або тривалий період після травматичної події ― зазвичай протягом перших трьох місяців. Серед симптомів — гіперзбудженість, перепроживання травматичних подій, проблеми з памʼяттю та емоційною сферою, порушення сну, надмірна втома тощо. При цьому МОЗ наголошує, що в разі появи перших симптомів необхідно якомога швидше звернутися по допомогу — наприклад, до свого сімейного лікаря.
Це питання часто ставлять пацієнти, які серйозно налаштовані позбутися зайвої ваги. Відповідає на нього досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко, пояснюючи, у чому різниця між хірургічним та медикаментозним шляхом, а також які наслідки можуть виникати після обох підходів.
Чи можна продовжувати прийом препаратів із агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) напередодні хірургічного втручання? Це запитання останнім часом усе частіше ставлять пацієнти. Відповідь надала лікар-ендокринолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко.
Можно ли продолжать приём препаратов с агонистами рецепторов глюкагоноподобного пептида-1 (GLP-1) накануне хирургического вмешательства? Этот вопрос всё чаще звучит от пациентов. Ответ дала врач-эндокринолог с многолетним опытом Елена Давиденко.
Під час подорожей, особливо за кордоном, виникнення нездужань — справа не рідкісна. У нових умовах не завжди є змога швидко звернутись до лікаря чи знайти потрібний препарат.
Одне з найпоширеніших запитань серед пацієнтів, які стикаються з інсулінорезистентністю: чи є ліки, які здатні знижувати синтез інсуліну? Відповідь на це питання надала досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко.
Одне з найпоширеніших запитань серед пацієнтів, які стикаються з інсулінорезистентністю: чи є ліки, які здатні знижувати синтез інсуліну? Відповідь на це питання надала досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко.
Досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко розповіла, що Mounjaro (тирцепатид) — це інноваційний препарат, який значно перевершує семаглутид (Ozempic, Wegovy) за силою дії. Завдяки комбінації двох аналогів природних гормонів він не лише ефективніше пригнічує апетит, а й суттєвіше впливає на шлунково-кишковий тракт.
Досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко розповіла, що Mounjaro (тирцепатид) — це інноваційний препарат, який значно перевершує семаглутид (Ozempic, Wegovy) за силою дії. Завдяки комбінації двох аналогів природних гормонів він не лише ефективніше пригнічує апетит, а й суттєвіше впливає на шлунково-кишковий тракт.
Лікар ендокринолог, нутриціолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко розповіла, чому препарати для зниження ваги стають дедалі популярнішими. Проте, як вказує лікар, самостійне застосування таких засобів без медичних показань і професійного супроводу може становити серйозну загрозу для здоров’я.
Пояснює лікар-ендокринолог та нутриціолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко:
Це питання часто ставлять пацієнти, які серйозно налаштовані позбутися зайвої ваги. Відповідає на нього досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко, пояснюючи, у чому різниця між хірургічним та медикаментозним шляхом, а також які наслідки можуть виникати після обох підходів.
Чи можна продовжувати прийом препаратів із агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) напередодні хірургічного втручання? Це запитання останнім часом усе частіше ставлять пацієнти. Відповідь надала лікар-ендокринолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко.
Можно ли продолжать приём препаратов с агонистами рецепторов глюкагоноподобного пептида-1 (GLP-1) накануне хирургического вмешательства? Этот вопрос всё чаще звучит от пациентов. Ответ дала врач-эндокринолог с многолетним опытом Елена Давиденко.
Під час подорожей, особливо за кордоном, виникнення нездужань — справа не рідкісна. У нових умовах не завжди є змога швидко звернутись до лікаря чи знайти потрібний препарат.