Відомі імена винних у катастрофі лайнера МН17 над Донбасом
У Нідерландах журналісти назвали імена можливих причетних до справи про катастрофу лайнера рейсу МН17.
Про це повідомляє нідерландське видання NOC.
Як повідомляється, до трагедії, яка сталася в 2014 році на Донбасі, причетний Сергій Мучкаєв - командир 53-ї зенітно-ракетної бригади, яка базується в російському місті Курську. Саме під його керівництвом вирушив конвой, який перевозив Бук, що збив МН17.
Крім того, журналісти звернулися за інформацією до колишнього українського військового Івана Без'язикова, який перебував у полоні у бойовиків, але після звільнення його звинуватили в державній зраді і співпраці з так званою "ДНР". Сам Без'язиков у коментарі NOS стверджує, що саме його свідчення слідчій групі JIT щодо катастрофи MH17 стали основою обвинувачення.
Також у списку причетних є Сергій Дубинський, відомий за позивним "Хмурий". Він був керівником російської розвідувальної групи, яку сформували на початку липня 2014 року й активно залучали до участі у війні на сході України. У його підрозділі було близько 300 осіб.
Також журналісти повідомляють про Сергія Пулатова, який був начальником розвідувально-диверсійного підрозділу спеціальної російської розвідувальної служби. Саме Пулатов і Дубинський відіграють особливу роль у транспортуванні "Бука", з якого було здійснено постріл в авіалайнер МН17.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.