Відставка Разумкова була під тиском з ОП: Железняк зробив заяву щодо відсторонення спікера Ради
З боку Офісу Президента був тиск на депутатів щодо відставки Дмитра Разумкова з посади голови ВР. Про це в ефірі одного з українських телеканалів заявив голова фракції “Голос” Ярослав Железняк.
“Цих людей, які не голосували за відсторонення, їх весь тиждень, м’яко кажучи обробляли з Офісу Президента різними дзвінками, папочками, обіцяннями зняти з посади голів комітету, розформувати комітет, позбавити політичного майбутнього і таке інше”, — заявив Железняк.
Зокрема, він відзначив, що “привіти” надходили і йому, однак імена назвати відмовився. Нагадаємо, 7 жовтня Верховна Рада відкликала Дмитра Разумкова з посади голови парламенту. “За” відставку проголосувало 284 нардепи.
Ініціатором відставки Разумкова офіційно став глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія — він звернувся за підписними листами, які необхідні для запуску процедури відставки голови ВР. Підписи почали збирати під час так званої Великої фракції СН, що тривала у Трускавці 2-3 жовтня.
Нагадаємо, ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков першим повідомив про смерть Полякова, але в кулуарах парламенту не став говорити, звідки у нього з'явилася ця інформація. Разумков висловив побажання, щоб найближчим часом оприлюднили реальну версію подій, яка підтверджувалася б фактами, а не чутками.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.