Війна за Нагірний Карабах: до вірменсько-азербайджанського конфлікту приєдналася ще одна ядерна держава
Гаряча стадія суперечки Баку та Єревана навколо територій Азербайджану, населених переважно вірменами, загострилася у неділю, 27 вересня. Обидві сторони конфлікту повідомляють про чисельні втрати противника, проте головне питання – чи переросте збройна сутичка у велику війну на Кавказі.
Більша частина Нагірного Карабаху наразі контролюється невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою, проте відповідно до кордонів республік СРСР є територією Азербайджану. Конфлікт навколо цих земель тягнеться більше ста років. Проте чинний status quo замороженого конфлікту було досягнуто у травні 1994 року згідно з Бішкекським протоколом про припинення вогню.
Іскандери не сміються
Загострення трапилося 27 вересня. Причому у початку бойових дій Баку та Єреван звинувачують одне одного. Наразі азербайджанці повідомляють, що вірмени втратили понад пів тисячі осіб убитими і пораненими, знищено 22 бронемашини, 18 безпілотних апаратів, 8 артилерійських установок, 15 ЗРК "Оса" та три склади з боєприпасами. Вірмени розповідають про знищення 200 осіб, 33 танків та БМП, 27 безпілотників та 4 гвинтокрилів. Крім того, захоплено 11 одиниць азербайджанської бронетехніки з боєкомплектами. Азербайджан повідомив про захоплення важливих висот. Вірменія заявила, що всі вони були відбиті під час контратаки.
Всі основні країни світу зробили заяви з приводу загострення обстановки у регіоні. Переважно було висловлена "глибока стривоженість" та прозвучали заклики до негайних мирних перемовин між сторонами конфлікту. І лише одна держава висловилася за безумовну підтримку Азербайджану.
"Заява президента Туреччини Реджепа Ердогана про те, що Вірменія є окупантом азербайджанських територій, і вона має повернути Нагірний Карабах, свідчить про те, що Баку таки вирішило звільнити 20% окупованих територій своєї держави, – зазначив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Безумовно це питання було узгоджено з Анкарою. А Туреччина, як член НАТО, проінформувала своїх партнерів по альянсу. Можливо не всіх. Проте ще за два дні до початку активних бойових дій в Нагірному Карабасі, дипломати США не радили своїм громадянам подорожувати до Вірменії та Азербайджану".
Дійсно, в мережі 28 вересня з'явився десяток відео ураження ударними безпілотними апаратами начебто вірменської бронетехніки. Нагадаємо, саме турецькі безпілотникі добре зарекомендували себе у недавніх бойових діях у Сирії та Лівії.
"Ми готуємося до тривалої війни. Чому? Тут головний гравець не Азербайджан, а Туреччина – вона переслідує власні геополітичні цілі. Ердоган буде використовувати конфлікт для ігор у Середземному морі, для закріплення на міжнародній арені. Зокрема, розв’язавши війну в цьому регіоні, він отримує місце для маневру",– заявив головний радник прем’єра Вірменії Вагаршак Арутюнян в інтерв'ю програмі "І грянув Грем"
В свою чергу в Міноборони Вірменії не виключили використання ракетних комплексів "Іскандер" під час бойових дій. "Зарано говорити. Проте, коли це буде відповідати логіці бойових дій, та виникне необхідність, тоді ракетні комплекси однозначно використають", – сказав вірменський військовий експерт Арцрун Ованнісян.
Уроки для України
Росія, яка продавала озброєння і Баку, і Єревану, але є офіційним союзником Вірменії, поки що зробила вкрай мляву заяву щодо подій. Хоча РФ є головною державою Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ, Ташкентський договір), куди також входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан.
"Ситуація в Нагірному Карабасі наразі підтверджує ключову для України тезу – Росія розуміє лише мову сили, – написав у своєму Telegram-каналі український нардеп від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко. – З повною підтримкою дій Азербайджану ще вчора виступив президент Туреччини Ердоган. Він пригадав свою ключову тезу – "один народ, дві держави" – та вимагає від Вірменії покинути окуповані азербайджанські території. Здавалося б, в цьому важливому для Росії регіоні Кремль має виступити з такою ж різкою заявою, але на підтримку Вірменії. Вірменія є постійним сателітом РФ в ООН та членом ОДКБ. В чому ж тоді суть цієї організації? Проте заява Кремля сьогодні була на диво обережною. Заклик перейти в політико-дипломатичне русло та до стриманості – це зовсім не схоже на нахабну російську дипломатію. Якщо прочитати лише цю заяву, то можна й справді повірити, що Путіна не дарма номінували на Нобелівську премію миру. Вірменія, своєю чергою, заявила, що не збирається звертатися до ОДКБ. Начебто, й не дуже потрібно. В чому ж справа? Росія уже має досвід протистояння з Туреччиною в Сирії та Лівії і схоже, зробила з нього висновки. Тепер Кремль не готовий втручатися у відкритий конфлікт з турками ще й в третій точці. Тому союзи союзами, а отримати по зубах від сильного суперника росіяни не готові".
"Мало хто звернув увагу на те, що ядерна держава Пакистан підтримала Азербайджан. Тож ситуація насправді не така проста, як здається. Ніби в регіоні будуть протистояти Росія та Туреччина. Вчорашня заява Пакистану може мати далекосяжні наслідки і не лише для Кавказького регіону", – підкреслив Бала.
Втім, підтримка Пакистаном Азербайджану є хоча й геополітично далекосяжною, проте очікуваною. Нагадаємо, що Пакистан є єдиною в світі державою, яка не визнає Вірменію саме через Нагірний Карабах. Країна не визнає турецький геноцид вірмен 1915 року, проте визнає Ходжалінський геноцид (вбивство щонайменше 161 особи, переважно мирного населення азербайджанського походження, у міста Ходжали вірменськими збройними формуваннями у лютому 1992 року).
Зазначимо, що між Баку та Ісламабадом встановлено дружні зв’язки, зокрема у військовій сфері. До того ж Пакистан безумовно підтримав дії Туреччини в Сирії. Так, у жовтні минулого року пакистанський уряд висловив схвалення операції Туреччини "Джерело миру" на північному сході Сирії. "Ми молимося за те, щоб зусилля Туреччини зі зміцнення безпеки, регіональної стабільності і мирного врегулювання ситуації в Сирії були успішними", – заявив прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан.
"Сьогодні, 29 вересня, в закритому режимі відбудеться екстрене засідання Ради безпеки ООН саме з питання Нагірного Карабаху. За підсумками заходу стане зрозуміло, як будуть розвиватися події далі", – підсумував Бала.
Після появи у медіа аудіозаписів, які приписують бізнесмену Міндічу, Офіс президента вперше дав офіційний коментар. Радники Зеленського наголосили, що подібні інформаційні вкиди не вплинуть на позицію глави держави, адже Україна сьогодні зосереджена на війні та європейському курсі.
У своєму зверненні до українців та європейців Володимир Зеленський підкреслив, що Україна не просто формально святкує День Європи, а живе ним щодня, доводячи свою належність до європейської спільноти.
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до 9 травня заявив, що українці відзначають цей день як пам’ять про перемогу над нацизмом, а не як шоу російської пропаганди. Він підкреслив, що сучасна боротьба України проти агресії є продовженням тієї ж історичної місії — зупинити зло, яке прагне поневолити народи.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
Після появи у медіа аудіозаписів, які приписують бізнесмену Міндічу, Офіс президента вперше дав офіційний коментар. Радники Зеленського наголосили, що подібні інформаційні вкиди не вплинуть на позицію глави держави, адже Україна сьогодні зосереджена на війні та європейському курсі.
У своєму зверненні до українців та європейців Володимир Зеленський підкреслив, що Україна не просто формально святкує День Європи, а живе ним щодня, доводячи свою належність до європейської спільноти.
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.