Військова допомога Франції Україні у 2024 році виявилася меншою, ніж обіцяно раніше – Le Monde
Загальна військова допомога Франції Україні до 2024 року не сягне максимальної суми в 3 мільярди євро, що було зазначено у двосторонній угоді про співпрацю у сфері безпеки, яку було укладено між країнами 16 лютого, заявив міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню.
Сума до кінця року становитиме трохи більше ніж 2 млрд євро, тоді як у 2022 році вона була в розмірі 1,7 мільярда євро, у 2023 році - 2,1 млрд євро, повідомило Le Monde. Лекорню, звернувшись до депутатів комітету з оборони, зазначив, що близько 300 мільйонів євро із загальної суми надійшли "від доходів від заморожених російських активів". На ці гроші Франція фінансує виробництво 155-мм снарядів, артилерійських систем "Цезар" і паливо. Крім того, як повідомляється, близько 533 мільйонів євро у 2024 році йде на пожертвування старого обладнання від французької армії, яке буде замінено новим.
Міністр ЗС Франції також зазначив, що фінансування допомоги Україні також відбувається за рахунок "приросту інфляції", який цьогоріч оцінюється в 400-600 мільйонів євро. ЗМІ пише, що ці "доходи" відбуваються внаслідок сповільнення інфляції порівняно з прогнозами про більш високий рівень інфляції. "Інша частина допомоги надходить із Фонду допомоги Україні, який дає змогу Києву купувати обладнання безпосередньо у французьких промисловців або у Європейського фонду миру (EFF)", - йдеться в матеріалі.
Як зазначив Лекорню, Франція внесла 1,2 млрд євро до цього інструменту Європейського Союзу, однак вони "є бенефіціарами, оскільки 143 млн євро було отримано міністерством [збройних сил Франції] у 2024 році" на користь України.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.