Волкер розповів, коли за допомогу Україні проголосує Конгрес США
Допомога Україні від США становитиме 61 млрд доларів і буде схвалена уже у квітні. Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" заявив американський дипломат, колишній спецпредставник Держдепу США по Україні Курт Волкер.
"Я вірю, що вона буде схвалена цього місяця. Ми хочемо досягти цього, а потім проводити президентські вибори", – пояснив Волкер. Він також зазначив, що 80% з обох партій Палати представників США підтримують виділення допомоги Україні. І якщо це питання винесуть на розгляд – його підтримають від 300 до 350 обранців. Волкер також сказав, що напередодні спікер Палати представників висловив три варіанти виділення допомогти Україні.
"Один з них – конфіскація російських активів, які зараз заморожені. Це гарна ідея. Друге – зняття обмежень на експорт зрідженого природного газу із США, що дозволило б знизити комерційні ціни на енергоносії та скласти конкуренцію російському газу. І третя ідея полягала в тому, що частина допомоги мала бути надана Україні у вигляді кредитів, а не лише грантів", – розповів Волкер.
За його словами, для виділення частини допомоги Україні у вигляді кредиту не вимагатиме повторного голосування чи внесення нового законопроекту. Варто буде лише внести правку до чинного. Він також додав, що мова може йти про 45 мільярдів військової допомоги у вигляді гранту та 16 мільярдів економічної допомоги у вигляді кредиту. "Але мені також хотілося б побачити нове законодавство, яке дозволяє ленд-ліз. Тому що це мають бути сотні мільярдів, які Україна може зайняти на свій розсуд", – каже Волкер.
Варто зазначити, що законопроект про 61 млрд доларів допомоги Україні вже затвердив Сенат Конгресу США. Однак спікер Палати представників Майк Джонсон не виносить його на подальше голосування.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.