ВР підтримала призначення Кулеби на посаду міністра закордонних справ України
Верховна Рада підтримала призначення Дмитра Кулеби на посаду міністра закордонних справ України.
Про це повідомляє УНН.
"За" проголосували 288 депутатів.
Біографічна довідка:
Дмитро Кулеба – віцепрем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції в уряді Гончарука.
Дипломат, до призначення в уряд перебував на посаді Постійного представника України при Раді Європи.
Народився 19 квітня 1981 року в м. Суми.
У 2003 році Дмитро Кулеба почав свою дипломатичну кар’єру в Міністерстві закордонних справ України після закінчення Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У 2005-2009 роках був призначений до Постійного представництва України при ОБСЄ.
У 2006 р. він отримав ступінь кандидата наук в галузі міжнародного права у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
З 2010 по 2012 рік він працював в секретаріаті Міністра закордонних справ України, де відповідав за зв’язки з громадськістю та питання багатосторонньої дипломатії, зокрема головування України в Комітеті міністрів Ради Європи (2011 р.).
У 2013 році обіймав посаду радника віцепрем'єр-міністра України.
Змінивши державну службу на роботу у недержавному секторі, з жовтня 2013 року по червень 2014 року працював главою правління Фонду культурної дипломатії “UART”.
У 2014 році він повернувся на дипломатичну службу в якості посла з особливих доручень для запуску стратегічних комунікацій та публічної дипломатії в МЗС України.
Нагадаємо, Верховна Рада України на позачерговому засіданні ухвалила проєкт постанови про звільнення Олексія Гончарука з посади прем’єр-міністра України, відтак підтримала відставку всього уряду.
Новим прем’єр-міністром України було обрано Дениса Шмигаля.
Пізніше Верховна Рада призначила новий склад Кабміну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.