Якби Україна була членом Євросоюзу, Путін не наважився б напасти — Арестович
За словами радника ОП, РФ намагається таємно домовитися з Євросоюзом. Мета - щоб ухвалення України до складу євроблоку затягнулося на довгі роки.
Початок процедури вступу України до Євросоюзу може вплинути на кремлівське керівництво та перебіг воєнних дій. А прийняття України до складу ЄС одразу зупинило б війну. Про це заявив радник глави Офісу Президента України Олексій Арестович в ефірі каналу "Фейгін Live". "ЄС — основний торговий і політичний партнер РФ і основний засіб, через який балансує китайсько-американський вплив. Зв'язки між Росією та ЄС завжди були найтісніші, і загрожувати державі кандидату в ЄС зміною влади або захопленням території, або поділом на кілька держав, як Патрушев нещодавно висловлювався, — це перегин", — пояснив Арестович, згадавши заяву Секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева.
На думку радника глави ОП, з кандидатом у ЄС політично складно вести війну, доведеться змінювати заявлені цілі кампанії. З політичного погляду офіційний Кремль опиняється в дуже незручному становищі, оскільки в такому разі доведеться пояснювати, чому РФ воює. Це доведеться пояснити і внутрішній російській аудиторії, і представникам Євросоюзу, якого керівництво євроблоку вважає кандидатом на вступ до свого складу. На думку Арестовича, наявність статусу кандидата в ЄС не зупинило б війну, але звузило б можливості. "Ядерний удар по кандидату в ЄС — як це звучить взагалі? — запитує риторичне питання Арестович. — Я вже не говорю про членство в ЄС, якби нас прийняли в ЄС, війна зупинилася б того ж дня".
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.