Яким має бути регулювання азартних ігор в Україні (Відео)
Сьогодні, 11 листопада, в інформагентстві "Укрінформ" відбувся круглий стіл на тему: "Пропозиції законодавчого регулювання організації та проведення азартних ігор в Україні", під час якого обговорювалось регулювання азартних ігор в Україні та недоліки законопроєкту №2285.
Організатор заходу Український інститут майбутнього (УІМ) вважає питання врегулювання цієї індустрії вкрай важливим. Як демонструє практика, заборона у 2009 році цього бізнесу не призвела до його ліквідування, а лише ввела велику частину індустрії у тінь.
Під час обговорення експерт з правоохоронної та судової діяльності УІМ Олександр Чебаненко висловив свою думку з приводу законопроєкту.
"Я згоден з тим, що цей законопроєкт потрібен, проте наразі він не відповідає оголошеним у ньому принципам. Він просто недопрацьований. Навіть закладені в бюджет 3 мільярди доходу від нього не варті проблем, які з ним зв'язані. Тому я вважаю, що законопроєкт №2285 треба суттєво змінювати!, – підкреслив Чебаненко під час дискусії.
До обговорення приєднався заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Дубінський.
"Я вважаю, що законопроєкт №2285, який був поданий Кабінетом міністрів та альтернативні законопроєкти, які подані до нього моїми колегами, не вирішує проблему легалізації ринку азартних ігор. Фактично, ми маємо таку ж ситуацію, як і в 2009 році. Тобто, ми по суті залишаємо безвідповідальним "чорний" гральний бізнес. Тому убрати з вулиць гральні салони можна тільки забороною лотереї, і тільки жорсткою відповідальністю за відкриття салонів, за пособництво такого бізнесу та відповідальністю за кришування", – наголосив народний депутат.
Начальник відділу адміністративних і загальних послуг департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери Антимонопольного комітету Галина Верцімаха зазначила, що законопроєкт не вирішує глобальних проблем.
"Ми проаналізували законопроєкт і погоджуємося з тим, що він потребує доопрацювання. Якщо не акцентувати увагу на технічних питаннях, які вимагають уточнення, то основний момент – цей законопроєкт не вирішить глобальних проблем, які є на сьогодні щодо розмежування лотерей та інших азартних ігор, які маскуються під виглядом лотерейної діяльності. Це спроба об'єднати в одному законі як азартні ігри, так і лотереї. Тут і відсутність розмежування поняття щодо грального обладнання, що саме є лотерейним обладнанням, а що обладнанням, яке використовується в інших видах азартних ігор", – сказала Верцімаха.
Проте деякі учасники дискусії висловили думку, що саме жорсткий контроль та заборона сприятиме новим тіньовим схемам.
Як вже повідомлялось, 17 жовтня Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №2285 "Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор", який розробив Кабінет міністрів. Автори цього закону стверджують, що він має створити умови для зниження соціальних ризиків, пов'язаних з організацією та провадженням грального бізнесу, забезпечення дотримання організаторами азартних ігор вимог законодавства.
Що саме планується законопроєктом:
• обмеження кількості ліцензій, гральних закладів та грального обладнання;
• розміщення гральних закладів винятково на території готелів (класу 3-5 зірки – для залів ігрових автоматів і класу 5 зірок – для казино);
• обов'язкова верифікація гравців під час прийому ставок/виплати виграшів і реєстрації виграшів у "Системі онлайн моніторингу", які адмініструватимуться податковою службою;
• обов'язкова сертифікація грального обладнання для проведення азартних ігор з міжнародними стандартами;
• посилення фінансової та кримінальної відповідальності за діяльність у сфері азартних ігор без ліцензії;
• обов'язковість цільового спрямування платежів за ліцензії в сфері азартних ігор на розвиток спорту, медицини та культури в Україні.
Легалізація грального бізнесу, за підрахунками уряду, має принести бюджету майже 5 млрд грн. Проте остаточні цифри залежать від того, в якій редакції Верховна Рада підтримує закон.
Російські війська не відмовилися від планів окупувати ключові українські міста — Запоріжжя, Херсон, Миколаїв та Одесу. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса в інтерв’ю Радіо Свобода.
Президент України Володимир Зеленський закликав європейські країни перейти від арештів російських танкерів до їх конфіскації, щоб посилити безпеку та протидію енергетичному шантажу Кремля.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російський диктатор Володимир Путін за короткий час втратив трьох найближчих союзників — Башара Асада, Ніколаса Мадуро та аятолу Алі Хаменеї. При цьому Кремль не надав жодної реальної допомоги своїм партнерам.
Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба окреслив три ймовірні сценарії розвитку ситуації навколо Ірану після американських ударів. На його думку, нинішні дії Вашингтона можуть створити лише видимість перемоги, але не призвести до реальних змін у країні.
Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні заявив, що події на Близькому Сході продемонстрували складність забезпечення стовідсоткового захисту від ракетних та дронових атак навіть для країн із потужними системами протиповітряної оборони.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що події на Близькому Сході продемонстрували складність повного захисту від ракетних атак та ударів дронів-«Шахедів» навіть для країн із потужнішими системами протиповітряної оборони, ніж ті, які наразі має Україна.
За матеріалами детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області суд визнав винним директора будівельної компанії, який підробив документи щодо нібито постачання будівельних матеріалів для проведення берегоукріплювальних робіт у селі Фонтанка.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна пройшла найскладнішу зиму за всі роки війни, попри масовані атаки Росії на енергетичну систему. За його словами, ворог намагався перетворити холодний сезон на катастрофу для країни, але українці вистояли й зберегли критичну інфраструктуру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що дав оновлені директиви українській переговорній команді для подальших консультацій із Росією та Сполученими Штатами щодо можливих параметрів завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що під час останніх перемовин російська сторона погодилася прийняти гарантії безпеки, які Сполучені Штати пропонують Україні. За його словами, Москва прямо визнала, що не матиме іншого виходу, окрім як погодитися з умовами Вашингтона.
Російські війська не відмовилися від планів окупувати ключові українські міста — Запоріжжя, Херсон, Миколаїв та Одесу. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса в інтерв’ю Радіо Свобода.
Президент України Володимир Зеленський закликав європейські країни перейти від арештів російських танкерів до їх конфіскації, щоб посилити безпеку та протидію енергетичному шантажу Кремля.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російський диктатор Володимир Путін за короткий час втратив трьох найближчих союзників — Башара Асада, Ніколаса Мадуро та аятолу Алі Хаменеї. При цьому Кремль не надав жодної реальної допомоги своїм партнерам.
Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба окреслив три ймовірні сценарії розвитку ситуації навколо Ірану після американських ударів. На його думку, нинішні дії Вашингтона можуть створити лише видимість перемоги, але не призвести до реальних змін у країні.